Що робити якщо ваша дитина булер?

   

Діти-агресори не до кінця розуміють, якої шкоди та страждань завдають. Булери вважають смішним знущання над слабшою дитиною. Отримуючи схвалення з боку друзів-спостерігачів, вони відчувають себе сильними та "крутими". Деякі діти булять тому, що самі постраждали від насильства (вдома, у спортивній секції, в іншій школі тощо). В таких випадках вони можуть зганяти свій біль через знущання і приниження слабших за себе. Діти булять, щоб ловити захполені погляди оточення, а відчуття переваги над іншим приносить їм задоволення. До того ж, нападаючи на когось, вони захищаються від цькування. Іноді такі діти дуже імпульсивні і не можуть контролювати свій гнів. В таких випадках справа нерідко доходить до фізичного насильства.

     Булінг завдає психологічної шкоди не лише жертвам, а й агресорам. Будьте уважні, якщо ваша дитина:

- любить самостверджуватися і керувати, маніпулює іншими дітьми в іграх;

- надто перебірлива у спілкуванні;

- отримує задоволення від образ, висміювання або побиття інших дітей;

- агресивна та зухвала;

- занадто категорічна, ділить світ на біле та чорне;

- легко зривається на негативні судження або дії щодо інших;

- має нестабільні стосунки з друзями.

   Булінг завдає фізичного та емоційного болю іншим дітям. Але дитині-агресору увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу. Якщо ви зрозуміли, що ваша дитина - булер, негайно дійте:

- відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається. З'ясуйте, як вона ставиться до своїх дій і як на них реагують інші діти. Ви можете почути, що "всі так роблять" або "він заслуговує на це";

- уважно вислухайте дитину і зосередьтеся на фактах, а не на припущеннях;

- не применшуйте серйозності кліше на кшталт "хлопчики завжди будуть хлопчиками" або "глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки - просто дитячі жарти, природна частина дитинства";

- Поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносять цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі із сексуальним подтекстом, бойкот або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання і жести.

- Діти-агресори заперечують булінг так довго, наскільки можуть. Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може зашкодити не лише жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг буде впливати на всії учасників конфлікту.

- Дайтие зрозуміти дитині, що агресивна поведінка - серйозна проблема, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити насильство.

- Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв'язок із вчителями, щоб впевнитись - дитина прагне змінити ситуацію.

- Загрози і покарання не спрацьовують. Можливо, на деякий час це припинить булінг, та в перспективі це може лише посилити агресію і невдоволення.

- Не слід концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, відсторонюється від почуттів іншої людини.

- Агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми дитини та розлади поведінки. Порадьтесь зі шкільним чи дитячим психологом.

Джерело: https://www.stopbullying.com.ua/uploads/material/file_uk/3/02.pdf