Детальніше про булінг

Булінг має системний характер та реалізується, зазвичай, у стабільному колективі. Традиційно цькування пов'язують саме зі школою. Усі різні, завжди можна знайти привід образити дитину, в середовищі однолітків така ситуація вірогідніша, оскільки однокласники краще за інших знають про "больові точки"один одного. Ініціатором булінгу може бути будь-хто, але особливо - діти, які вдома страждають від психологічного чи фізичного насильства, а потім або копіюють таку модель поведінки, або ж прагнуть відігратися на комусь у школі. Також у зоні ризику діти, які не відчувають меж та вважають, що їм усе дозволено. Взагалі ж булінг починається з дрібниць: йшла дитина та навмисно скинула з парти товариша підручники, а вчитель та однокласники промовчали. Діти розуміють, що така поведінка в цьому середовищі прийнятна, та дозволяють собі рухатися далі: від психологічного до фізичного насильства. Все частіше дитина стискається з кібербулінгом, який не залишає її в спокої навіть удома та у вихідні. Тому корисно придивитися до такої інформації на сторінках дитини у соціальних мережах:
- Що вона пише;
- Які коментарі можна знайти під її постами;
- На які групи підписана;
- Що лайкає та які коментарі залишає під постами однокласників.
Такий фоновий моніторинг може бути корисним, але бажано, щоб сторінка дитини у соцмережах взагалі були закриті від незнайомців. У такій ситуації важливо не втратити довіру дитини, зробити так, щоб у неї не склалося враження, що ви за нею стежите.

Основні характеристики булінгу:

1.Здійснюється навмисно;

2. Відбувається регулярно;

3. Наявна нерівність сил між учасниками булінгу;

4. Він не може припинитися сам по собі;

5. Наявний негативний психологічний вплив на усіх учасників булінгу.

Стадії шкільного булінгу

1. Утворення булінг-угрупувань (навколо "лідера" створюється група "прихильників")

2. Початок конфлікту та його ескалація 

З боку агресора - початок та повторення насильницьких дій , з боку жертви - приниження, страх, тривожність, втрата волі і здатності до супротиву;

3. Деструктивна поведінка 

За учнем закріплюється статус жертви. 

4.Вигнання

Пропуски занять, перехід до нової школи.

Для того, щоб зупинити булінг,треба навчатися поважати і цінувати себе та інших. Зрозуміти, що оточуючі мають повне право не бути схожими на нас. Адже часто у ролі нападника виступає той, хто не має впевненості у собі, той, кому потрібна допомога. Для покращення ситуації необхідним є створення цілісної системи навчання, де кожен розуміє, як діяти, як не допустити кризової ситуації, як впоратися зі своїми емоціями. 

Джерело: https://naurok.com.ua/post/sistemniy-harakter-bulingu-hto-vinen?fbclid=IwAR2LnBJjVtI2uZ63t6zzOXiib0w5VyRgfDTOSLC7hnLw6RGdpvvwWbbB5rU

С.В. Олексієнко. Протидія шкільному булінгу

Вікові особливості підлітків

Розвиток підлітка – це початок пошуку себе, свого унікального "Я". Це шлях становлення індивідуальності. Як часто батьки помиляються у вихованні своїх дітей, коли говорять дитині: "Не виділяйся, будь такою чи таким, як усі". У психології цей період називають періодом "зашумлення" психіки, за ним настає період упевненості і рівноваги. Ці роки майже завжди хворобливі. Адже в цей час виникають проблеми між батьками і дітьми. Багато хто вважає, що завдання батьків у цей період – стримувати статевий інстинкт дитини. Ця думка помилкова, і нерідко призводить до нових проблем.            Що ж є найсуттєвіше для дитини в цей час? Виявляється, ось такий ланцюжок: Любов – Довіра – Розуміння – Підтримка. Як кажуть гумористи, із кожним поколінням діти стають усе гіршими, а батьки все кращими, отже, гірші діти стають кращими батьками.          Фізичне здоров’я дитини – запорука її успіхів у навчанні. Стан фізичного здоров’я і темпи статевого дозрівання дітей різні. Вони суттєво впливають на особистісний розвиток дитини. Чим раніше починається процес статевого дозрівання, тим швидше він протікає. Якщо дозрівання починається у 12 років – процес дозрівання триває 2 роки; у 13-13,5 років – 3-3,5 роки; у 15 років – 5-6. Ці розбіжності щодо типів дозрівання – причина багатьох непорозумінь і переживань.          За що і проти чого веде боротьбу дитина в перехідному віці? Насамперед за те, щоб перестати бути дитиною; за фізичну і психічну недоторканність; за самоствердження серед однолітків; проти зауважень, обговорень, особливо іронічних, з приводу її фізичної дорослості.

Поради батькам підлітка

усі зауваження необхідно робити в доброзичливому тоні, без ярликів; ознайомити дитину з призначенням і функціонуванням організму; У самостійності дитини не слід бачити погрозу. Пам’ятайте, що дитині потрібна не стільки самостійність, скільки право на неї. Хочете, щоб дитина зробила те, що вам потрібно, – зробіть так, щоб вона сама захотіла цього. Не переобтяжуйте дитину опікою і контролем. Уважно вислухайте підлітка. Прагніть до того, щоб підліток зрозумів, що він вам не байдужий і ви готові зрозуміти й прийняти його; не перебивайте, не виявляйте свого страху, ставтеся до нього серйозно, з повагою. Запропонуйте свою підтримку та допомогу. Спробуйте переконати його, що даний стан тимчасовий і швидко мине. Виявіть співчуття й покажіть, що ви поділяєте й розумієте його почуття. Поцікавтеся, що зараз найбільше турбує підлітка. Упевнено спілкуйтеся з підлітком. Саме це допоможе йому повірити в його сили. Головне правило роботи з дітьми – не нашкодити. У спілкуванні з підлітком використовуйте слова, речення, які сприятимуть контакту: розумію, співчуваю, звичайно, хочу допомогти. У розмові з підлітком дайте йому зрозуміти, що він потрібен іншим і унікальний, як особистість. Кожна людина, незалежно від віку, прагне дати позитивну оцінку своїй поведінці, переживає потребу в похвалі. Недооцінка гірша, ніж переоцінка. Надихайте підлітка на високу самооцінку. Вмійте слухати, довіряти й викликати довіру в нього. Звертайтеся по допомогу, консультацію до спеціаліста, якщо вас щось насторожило в поведінці підлітка.  Пахаленко Ірина Андріївна, практичний психолог Ольшаницької ЗОШ І-ІІІ ступенів, Максимова Наталія Анатоліївна, методист центру практичної психології і соціальної роботи КОІПОПК Джерело: http://kyiv-oblosvita.gov.ua/poradi/batko/67-batkam-statti/366-osoblivosti-vikovikh-kriz-pidlitkovogo-viku

11 січня - Всесвітній день "Дякую!"

      В українській мові сьогодні вживаються два слова для висловлювання подяки – "спасибі" та "дякую", які мають різну етимологію. Більш прозорим є походження і значення слова "спасибі". Давній слов'янський вираз: "Спаси, Боже!" в процесі використання злився в одне слово. Сталося це порівняно недавно. У писемних пам'ятках це слово вживається починаючи з XVI століття.
     А ось слово "дякую" має набагато давнішу і складнішу історію. Деякі мовознавці виводять його походження від німецького "danke" через посередництво польської мови. Академічні словники однозначно подають його як полонізм, запозичений з німецької мови. Так, в "Этимологическом словаре" Макса Фасмера читаємо: "дяковать "благодарить", дяка "благодарность", зап., южн. (Даль), укр. (по)дяка - то же, дякувати "благодарить". Через польск. dzięk м., dzięka ж. "благодарность", dziękować "благодарить" (с XIV в.) из средневерхненемецкого dank "благодарность", danken "благодарить".
   Усіх нас ще з дитинства навчають казати чарівне слово "дякую". Воно виражає зичливість та повагу, а тому це слово вирішили вшанувати і за ініціативою ООН та ЮНЕСКО запровадили на його честь Всесвітній день "дякую". Запровадили таке свято аби нагадати людям про можливість гарних манер та вміння висловлювати вдячність. Цього дня бажано подякувати усім близьким та рідним, тим, хто є поруч із вами та тим, хто вам небайдужий.
Психологи стверджують, що слово "дякую" дійсно чарівне і здатне творити дива. Крім того, слова вдячності здатні змінити наше життя на краще, бо вони налаштовують на позитив та покращують взаємовідносини. А тому частіше кажіть "дякую" і тоді добра у вашому житті буде значно більше.

Джерело :https://uamodna.com/articles/chy-polonizm-slovo-ilaquo-dyakuyuiraquo/
      В ЕЗОШ№7 було проведено акцію до Всесвітнього дня "Дякую", до якого долучились вчителі школи. 

Енергетична пастка

Якщо вплив енергетичних напоїв на дорослих людей активно вивчається вченими різних країн, то їхній вплив на підлітків практично не досліджується. Однак вивчався вплив на дітей кофеїну, який найчастіше зустрічається у складі енергетиків. Дослідження, проведене за підтримки Швейцарського національного наукового фонду (SNSF), показало, що кофеїн надзвичайно шкідливий для дитячого мозку — він затримує його розвиток. Виявилося, що він зумовлює скорочення періоду глибоко сну, в результаті чого в мозку зменшується кількість нейронних зв'язків.


Глюкоза, що у великій кількості міститься в енергетиках, спричиняє різке підвищення рівня глюкози в крові. Потім – настільки ж різке зниження. Такі перепади в молодому організмі провокують цукровий діабет. Це захворювання пов'язане з недостатньою кількістю інсуліну, який повинен вивести цукор з крові і доставити його до м'язів і різних органів як джерело енергії. При розвитку захворювання гормон не може справлятися зі своєю роботою, і цукор накопичується в крові, потрапляє в нирки і потім виводиться з сечею, але при цьому витягає воду з організму і може зумовити зневоднення.

Останні роки галас навколо енергетиків посилився у зв'язку з судовими позовами через кілька смертей, імовірно пов'язаних із їх вживанням. У 2012 році 18-річний ірландський баскетболіст Росс Куні після трьох банок напою помер просто під час матчу, а 7 листопада 2014 року в російському Бєлгороді помер 13-річний хлопчик, який перед смертю випив кілька банок енергетика. Школяр ввечері гуляв по місту, йому раптово стало погано, він впав і помер на місці. Причиною смерті була названа гостра коронарна недостатність. І хоча в обох випадках причинно-наслідковий зв'язок між вживанням енергетичних напоїв і смертю визнаний не був, все ж небезпечні властивості їхніх складових є доведеними.

Постачальники і псевдопостачальники енергії

Тепер розглянемо найбільш розповсюджені основні складові енергетиків.

Кофеїн – алкалоїд пуринового ряду, безбарвні або білі гіркі кристали. Він звужує судини, підвищує артеріальний тиск, тим самим спричиняючи ефект припливу бадьорості. Але, на жаль, ненадовго. Через деякий час людина відчуває млявість і слабкість, причому навіть більшу, ніж до прийому енергетика.

Крім того, кофеїн виводить з організму воду, адже має сечогінну дію. Багато хто п'є енергетики і для тамування спраги, натомість отримує зворотний ефект: спрага нікуди не дівається, а ось організм зневоднюється ще сильніше.

І ще одна небезпека: кофеїн спричиняє звикання. Організм починає вимагати ще й ще бадьорості – через це люди і "підсаджується" на енергетик. Якщо часто вживати кофеїновий енергетик, то однієї баночки дуже скоро виявиться недостатньо. Організм вимагає все більшої дози, яка в результаті завдає йому ще більшої шкоди.

Гуарана (Paullinia cupana) – вічнозелений чагарник сімейства сапіндових, росте в Бразилії і Венесуелі. Насіння гуарани містять смоли, дубильні речовини і до 5% кофеїну. Дія гуарани схожа на кофеїн, вона так само має стимулюючу дію. Відмінність полягає в тому, що гуарана виводиться з організму повільніше, ніж кофеїн, і тому її дія є тривалішою. Побічна дія проявляється в нападах нудоти, занепокоєння, нервозності, болях в животі і розладі сну.

Якщо часто вживати кофеїновий енергетик, то однієї баночки дуже скоро виявиться недостатньо.
Таурин міститься в багатьох енергетиках, середня доза становить 200-400 мг на 100 г напою. Така доза не має будь-якого фізіологічного ефекту, проте існувало припущення, що таурин працює, коли сполучається з кофеїном і іншими стимуляторами. Але дослідження, опубліковане в 2008 році, показало, що кількість таурину, яка використовується в напоях, не викликає побічних ефектів, однак і посилення стимулюючого ефекту теж не було помічено.

Теобромін-алкалоїд – міститься в какао, а також в чайному листі. Застосовується в медицині як сечогінний і судинорозширювальний засіб.  Дуже сильний стимулятор.

Женьшень – природний стимулятор різносторонньої дії. У звичайних дозах знижує відчуття втоми, підвищує психічну і фізичну активність. Надмірне вживання загрожує тривожністю, безсонням і підвищенням артеріального тиску.

Вітаміни. Зазвичай в енергетичні напої додають вітамін C і вітаміни групи B. Немає сумнівів, вітаміни – корисні. Але тільки не в такій хімічній компанії, яку вони зазвичай мають в енергетиках. Вітамін B у великих кількостях викликає тремтіння кінцівок, прискорене серцебиття і алергічні реакції. Вітамін С вступає в реакцію з консервантами і ароматизаторами – в результаті виробляються канцерогенні речовини, тобто ті, що підвищують ризик ракових захворювань.

Глюкоронолактон – метаболіт глюкози. Важливий компонент сполучної тканини в людському організмі. Ніякими "енергетичними" властивостями не володіє, однак дещо покращує виведення з організму токсичних продуктів обміну речовин. В енергетиках міститься в кількості, що перевищує природню добову дозу, яку синтезує сам організм, в 250-500 разів.

L-карнітин – речовина, яка синтезується в організмі з амінокислот лізину або метіоніну. Міститься в м'ясних і молочних продуктах, горіхах, деяких фруктах і овочах. Необхідний для нормального засвоєння і розпаду жирів. Організм людини не потребує додаткового джерела L-карнітину крім того, що виробляє сам організм і що він отримує з їжею. Дія високих доз цієї речовини невідома.

На сьогодні в низці країн (Нова Зеландія, Австралія, декількох штатах Америки) повністю заборонено виробництво та продаж енергетичних напоїв. В більшості країн Європи є обмеження в продажі (продаються лише в аптеках за медичними показаннями).Навіть в Росії діє відповідний закон, що регулює продаж енергетиків для осіб до 18 років. В Україні ж спеціального правового регулювання відносин у сфері виробництва та обігу енергетичних напоїв в Україні немає. Тому будьте обережні та відповідальні – ваше здоров'я у ваших руках.
Джерело: https://tsn.ua/blogi/themes/health_sport/energetichna-pastka-861155.html

Небезпечні залежності

      Отруйність никотину відчув кожний, хто взяв у рот першу у житті сигарету. Ніхто не може докурити першої сигарети до кінця. Цьому заважають запаморочення та нудота, а часом і неприємні відчуття, такі як інтенсивне слиновиділення, шум у голові, головний біль, запаморочення. Нікотин - одна з найсильніших рослинних отрут, основна складова тютюнового диму. У чистому виді це безбарвна оліїста рідина неприємного запаху, гірка на смак. Вона добре розчиняється у воді, спирті, ефирі і легко проникає крізь слизові оболоники порожнини рота, носа, бронхів, шлунку. Смертельна доза нікотину для людини - 50-70 мг (на 1 кг маси тіла). Відомо, що кількість нікотину, який надходить з тютюнового диму в організм, становить приблизно 1/25 його вмісту в тютюні. Важливе значення має те, як часто роблять затяжки під час паління. Людина дістає смертельну дозу нікотину, викурюючи 20 - 25 сигарет на день. Розпочати палити набагато легше, ніж кинути. Отже, краще не розпочинати. 

Наркоманія - це тотальне ураження особистості, яке супроводжується ускладненнями з боку фізичного здоров'я. Людина поступово втрачає моральні якості, сім'ю та друзів, не може придбати професію або забуває ту, якою раніше володів, повільно руйнує свій організм. Найстрашніше в цьому те, що наркомани та їх рідні надто пізно розуміють, що вони вже не просто "бавляться наркотиками", а залежать від них. Іноді залежність розвивається через півроку і навіть рік, частіше через 2 - 3 місяці, але нерідко людина стає залежною після першої ж ін'єкції "чорного" розчину". Що буде в конкретному випадку з тією чи іншою людиною, ніхто не знає. Ніхто не повинен говорити собі "Я знаю, що можу спробувати наркотики, і нічого страшного не станеться". Необхідно пам'ятати, що:

- У молодому організмі, що росте і розвивається, наркотична залежність формується надзвичайно швидко;

- До заборонених наркотиків звикають набагато швидше, ніж до алкоголю та тютюну;

- Навіть одноразове вживання наркотиків в компанії через бажання довести свою дорослість може призвести до залежності;

- Краще рішуче відмовитись від пропозиції спробувати наркотик, ніж занепастити своє життя;

- Доки не сформувалась залежність, людина ще зможе самостійно відмовитись від наркотиків;

- Якщо біда вже трапилась, слід набратись мужності і звернутись за допомогою до батьків, близьких людей, вчителів, психолога, соціального педагога, лікаря.

Джерело:http://www.udau.edu.ua/ua/departments/viddili/psixologichna-sluzhba-universitetu/kalejdoskop/shkidlivi-zvichki-kurinnya-alkogolizm-narkomaniya.html

http://narodna-osvita.com.ua

Дитяча інтернет-залежність

Якщо дитина потрапила у інтернет-залежність:

По-перше, в жодному випадку не забороняйте їй заходити у інтернет. Не додавайте до її нав’язливого бажання ще й додаткової привабливості забороненого плоду.

По-друге, елементарно згадайте, що любила ваша дитина до того, як застрягла у всесвітній павутині? Ходити на риболовлю? – Нагадайте їй про це! Подаруйте нову вудку і поїдьте з нею за місто. Гасати на велосипеді? – Влаштуйте велотрек наввипередки, заодно й самі згадаєте дитинство. Підіть з дитиною у аквапарк, в басейн, запросіть додому її однокласників і друзів, влаштуйте веселу вечірку з іграми та конкурсами. Загалом покажіть, що у реальному житті є багато вражень.

По-третє, поговоріть з дитиною. Поясніть їй, що всесвітня мережа (за всієї її привабливості) не дасть успіху в житті, не зробить багатою, не подарує щастя, справжнього кохання та справжніх стосунків. Але все неодмінно буде, якщо вона почне отримувати безцінний досвід в реальному світі, доглядати себе, спілкуватися з людьми нормальною, живою мовою.

По-четверте, більше проводьте часу з дитиною, ненав’язливо відволікайте її від інтернету, розмовляйте з нею. Спробуйте зрозуміти, чим вона живе, чого їй не вистачає, чого шукає у інтернеті. 

По-п’яте, фіксуйте час. Дітей молодшого віку простіше контролювати. Вибирайте комп’ютерні ігри тільки з позитивними та розвивальними сюжетами. Домовляйтеся одразу ж, скільки часу вона бавитиметься. Добре, якщо після закінчення дозволеного часу ви перемкнете увагу на інше, цікавіше заняття.

Дітям шкільного віку необхідно спокійно, без роздратування розповісти, які наслідки можуть бути від надмірного сидіння за комп’ютером, постійно нагадувати їм про це. За можливості (враховуючи вік) обмежувати час спілкування у соцмережах.

Але якщо все це не допомагає, зверніться до професійних психологів. Лікування інтернет-залежності, як і будь-якої іншої, вимагає терпіння і наполегливості. Уникайте насилля та агресії – і тоді все буде добре! 

Джерело: http://www.lvivpost.net/suspilstvo/n/21038