четверг, 28 января 2021 г.

Відеолекторій для батьків та вчителів

Пропоную до перегляду відео "Булінг: міфи і правда", " У відеороликах освітлюються питання законодавства про булінг, його ознаки, розвінчуються поширені міфи.




Джерело: https://www.facebook.com/svitbezpecnij/

четверг, 21 января 2021 г.

Чинники дитячої жорстокості

 


Жорстокість це повна байдужість до потреб і страждань іншої людини. При цьому кривдник не допускає думки про те, що його жертві може бути боляче, погано, сумно, прикро.

Жорстокість супроводжують бездушність і байдужість, емоційна холодність.

Часто дитина йде на агресію після перенесеної психотравми. Ховає за своєю жорстокістю своє вразливе Я, яке страждає. Вона потребує співчуття, жалості та любові. Однак при цьому не вміє виявляти подібних почуттів стосовно інших, не готова визнавати значимість іншої людини. Є фантазія, що своєю жорстокістю, як це не парадоксально, вона може примусити любити себе.

1. Потурання

Сліпа батьківська любов до добра не призводить, оскільки вона не дає дитині зрозуміти межі дозволеного — що можна, а що ні. У такої людини виникає відчуття, що вона досконала, а отже, їй можна абсолютно все.

Наприклад, мама ігнорує спроби свого чада вкусити її: вона не говорить, що їй боляче. Дитина плює — вона знову мовчить. Дорослі видають неадекватну реакцію: сміються, удають, що нічого не сталося, і у малюка виникає відчуття, що все в порядку. Захотілося йому плюнути в маму — плюнув, захотілося стукнути — стукнув. Навколо такого дитини виникають «люди для биття». В цьому випадку мова йде про відсутність адекватної реакції у дорослого керівництва.

Завдання батьків — пояснити своєму малюку правила, адже коли він живе без них, то не розуміє, що добре, а що погано, оскільки виходить тільки зі своїх потреб.

Мама з татом живуть ідеєю, що дитина нічого поганого не може зробити, вона практично свята. Навіть якщо дорослі бачать, що їх «сонечко» і «кровинка» придушив кошеня, вони пояснюють це тим, що він просто не розуміє, але нічого поганого не хотів зробити тварині. При цьому з дитиною дана ситуація не обговорюється. Це чистої води потурання і сліпе виправдання жорстокості.

Насправді, треба обговорювати події, які трапляються, не можна їх заперечувати. Запитайте сина або дочку: що вони відчували, коли так робили. А що могло відчувати кошеня? Завдання дорослого — прояснити ситуацію, зрозуміти її справжні мотиви.

2. Гіперопіка і жорстоке поводження

Ще одна причина — жорстоке ставлення до дитини. Це можуть бути фізичні покарання, психологічний тиск, приниження, всякого роду знущання. Крім того, аналогічні проблеми може викликати й гіперопіка, коли маленькій людині не дають можливості проявити себе. Вона повинна дотримуватися, нав’язаних дорослими, правил. В результаті накопичується агресія і дитина направляє не на батьків (адже це неможливо), а на тих, хто слабкіший за неї.

3. Байдужість

Якщо дитину в сім’ї не розглядають як цінну і важливу людину, вона існує сама по собі. В результаті для того, щоб довести мамі з татом, що вона чогось варта, дитина може проявляти жорстокість, адже, як тільки щось подібне відбувається, всі одразу ж починають на неї реагувати.

Людина отримує масу відгуків з приводу своєї поведінки, а далі йде закріплення цієї моделі, і вона уже не усвідомлює, яким саме чином домоглася загальної уваги. Головне — домоглася і вона значуща і визнана.

4. Ідея обраності

Як правило, подібні настрої панують в сім’ях, де часто говорять про ідею переваги: ​​ми обрані, а отже, маємо право, на відміну від інших.

Виходить, що у світі є я — досконалий, прекрасний, і є інші люди, яких можна зневажати, і нічого страшного, якщо я захочу позбутися недосконалих людей, які тільки те й роблять, що паскудять.

Зауважу, що при такій моделі виховання ті, хто потрапляє в категорію мерзенних, не розглядаються, як люди, які щось відчувають або хочуть, вони всього лише об’єкти, що псують картину світу — їх треба знищувати. І це все заради якоїсь ідеї.

5. Жорстокість ззовні

Дуже важливо, що дивляться, читають, обговорюють батьки, адже таким чином дитина розуміє, що в її родині нормально, а що ні.

Так, з власним малюком потрібно розмовляти про агресію і жорстокість, але при цьому потрібно усвідомлювати, як він розуміє подібні серйозні розмови.

Поспостерігайте за тим, у що грає ваша дитина, прислухайтеся, що вона говорить при цьому. Річ у тому, що в грі діти проговорюють свої фантазії. Якщо дочка або син вішає своїх ляльок, карає їх — це перший «дзвіночок» і симптом того, що ви йдете не в тому напрямку.

6. Заперечення соціуму

Коли дитина з якихось причин (повні, слабкі діти) не вписується в колектив, її часто починають дражнити та принижувати. Подібні речі породжують злість, людині хочеться знищити свого кривдника. Ситуація може закінчитися дуже сумно, коли у дитини немає підтримки дорослих.

Будь-який люблячий батько завжди побачить, що з його дитиною щось відбувається і їй потрібна допомога. Прислухайтеся до того, що розповідає ваша дитина, не знецінюйте і не заперечуйте її проблеми.

7. Атмосфера в родині

Важливо, як батьки спілкуються між собою і з іншими людьми, адже своєю поведінкою вони вчать дитину реагувати на події. Якщо тато чи мама з будь-якого приводу кричить і нічого поганого в рукоприкладстві не бачить, то дитина буде реагувати на складності аналогічно. Виникло щось неприємне — отже, треба знайти винного, дати йому в лоб, і питання вирішиться.

У таких сім’ях дорослі своєю поведінкою не пропонують шукати варіанти, вони пропонують діяти, не замислюючись.

8. Агресивне середовище

У будь-якому соціумі є якийсь диктат, установка, що ти повинен бути успішним. Іноді жорстоке поводження з кимось дає людині можливість відчути себе найкрутішим, і, природно, для «биття» використовується той, хто слабший.

Часто в школі одна дитина ображає іншу, а всі інші просто дивляться на це і нічого не роблять.

До чого подібне спостереження може привести? Сьогодні ваш син або дочка розповідають, як якийсь Петя дав в око Васі, а завтра цілком може виникнути ситуація, при якій ваша власна дитина отримає таким же чином.

Тому дуже важливо звертати увагу на те, що відбувається з дитиною поза домом. Якщо вона розповідає вам про те, що однокласники ображають когось, уважно слухайте, поговоріть з нею про ситуацію, дізнайтеся її ставлення до неї та поясніть, що подібні речі неприпустимі.

Джерело: https://dytyna.blog/yak-batky-vyhovuyut-v-dityah-zhorstokist/?fbclid=IwAR19vHncl7DXnl72ivKLRSKVqfeQgB7S-uwxgNt1wjPPz3OqTb1mYBxjEXI

21 січня - міжнародний день обіймів





Щороку 21 січня світ відзначає одне з найбільш ніжних і теплих свят – Міжнародний день обіймів (Іnternational Hug Day). Cвято належить до числа молодих, адже виникло близько трьох десятиліть тому. Вважається, що свій початок воно бере зі студентського середовища. Суть свята полягає в тому, що під час дружніх обіймів люди обмінюються душевним теплом. Тому, згідно з традицією, цього дня прийнято обіймати родичів та друзів, а також навіть незнайомих людей.

Обійми здатні не тільки підбадьорити, втішити, підтримати і заспокоїти, але і зцілити як душевні, так і фізичні рани.

З точки зору психологів, ми жадаємо обіймів і даруємо їх тоді, коли шукаємо почуття захищеності і внутрішнього комфорту. Обіймаючи іншу людину, ми або самі потребуємо почуття спокою та безпеки, або прагнемо подарувати його іншій людині.

Потребу в обіймах можна пояснити з точки зору хімічних реакцій, які постійно відбуваються в організмі. У будь-якої людини є потреба в тактильному контакті з іншими людьми. У момент обіймів в кров починає надходити гормон окситоцин, який покращує самопочуття і настрій. Величезну дозу окситоцину людина отримує, обіймаючи близьку людину.

У 1970-х роках ХХ століття почалися дослідження речовин під назвою ендорфіни. Вчені довели, що ці морфіноподібні речовини здатні притупляти біль і викликати відчуття ейфорії у людини. Мозок починає виробляти збільшену кількість цих речовин в момент обіймів.

За відчуття у відповідь на дотики до нашої шкіри відповідає окрема зона мозку. Вчені довели, що якщо дитину недостатньо обіймати, ця зона мозку може атрофуватися, і згодом постраждає імунна система.

Якщо діти до 7 років ростуть без обіймів, то в дорослому житті вони виявляються нездатними на любов і співчуття до інших людей. Це призводить до різних відхилень і антигромадських вчинків. Детальні дослідження цієї області довели, що суспільства, в яких не прийнято багато обніматися, стають агресивнішими.

У філософії Стародавнього Сходу обійми вважалися надзвичайно важливою дією, яке надавало цілющий і омолоджуючий ефект на організм. Під час обіймів чоловік і жінка також обмінюються енергією.

Так звана терапія обіймами — надзвичайно дієвий метод лікування. Дослідження показують, що обійми, як і сміх, ефективні під час лікування різних недуг, а також допомагають позбутись депресії та стресу.

За словами вчених, правильні глибокі обійми, коли серця двох людей немов торкаються один одного, приносять неабияку користь, а саме

Обійми викликають відчуття довіри та безпеки. Це допомагає поводитись більш впевнено та відкрито.

Обійми здатні підвищувати рівень гормону, який допомагає позбутись відчуття самотності та гніву (окситоцину).

Довгі обійми сприяють виділенню гормону щастя (серотоніну). Саме завдяки ньому у людини піднімається настрій і з'являється відчуття щастя.

Обійми зміцнюють імунну систему.

Обійми здатні підвищувати самооцінку. Коли наші рідні обіймають нас, то проявляють не лише свою любов, а й показують те, що ми — особливі. Такі відчуття та асоціації притаманні кожній людині ще з дитинства.

Завдяки обіймам розслабляються м'язи, знімається напруга та стрес, а також — втамовується біль.

Обійми позитивно впливають на нервову систему, заспокоюючи її та покращуючи емоційний стан людини.

Обійми вчать нас дарувати та приймати, адже в будь-якому з цих випадків ви почуватиметесь краще.

Дія обіймів схожа на медитацію та сміх. Вони вчать нас відпускати погане і насолоджуватись теперішнім моментом; допомагають об`єднати серце, почуття та дихання.

Енергія, якою між собою обмінюються люди, обіймаючи один одного, — це внесок в їхні стосунки. Він спонукає до співчуття та розуміння. Це той випадок, коли 1+1=3, тому що приходить розуміння, що ціле — більше, ніж сума його частин. І ця взаємодія, найімовірніше, приведе до безпрограшних результатів.

Для виживання людині потрібно, щоб її обнімали 4 рази на день, 8 раз — для підтримки, і 12 — для особистого зростання та розвитку,

 

 американський психолог Вірджинія Сатир


Джерело: https://www.facebook.com/Truskawiec/posts/2280808022007683/

https://www.unian.ua/lite/holidays/z-dnem-obiymiv-privitannya-z-dnem-obiymiv-2021-kartinkah-listivkah-i-virshah-11291453.html

https://mizky.com/article/214/10-reasons-to-hug

Корисні  посилання: https://www.nationalhuggingday.com/ (англійською мовою)

                               http://worldpeace.org.au/readcyber.asp (англійською мовою) можна відправити

                                     комусь  дистанційну «обіймашку».


 


❓❗️ Як провести ефективний урок в ZOOM: 6 корисних лайфхаків для вчителів
Дистанційне навчання в школах стало викликом для всіх педагогів. Тож давайте ділитися порадами, як організувати онлайн-навчання зі своїми учнями і не втратити зв’язок з ними. Ми склали простий і зрозумілий перелік лайфхаків, що допоможуть проводити уроки ефективно та цікаво.
✔️ Спілкування з класом.
Не кваптеся вмикати одразу демонстрацію екрану. Для привітання використовуйте режим «крупний план», так учні бачитимуть вас на весь екран, й точно за карантин не забудуть як саме ви виглядаєте 😉
✔️ Опитування класу.
Для швидкого опитування можна використовувати смайлики. Підготуйте питання, де варіанти відповіді позначені не звичними "а, б, в", а смайлами. Учні натискатимуть на відповідний смайл, а ви відразу побачите правильну відповідь.
✔️ Піднята рука.
Коли в класі 30 учнів, то краще просити їх вимикати звук, аби не було дуже шумно. А от якщо учень хоче відповісти чи щось розказати - він може натиснути кнопку «підняти руку», тоді біля його прізвища з‘явиться синя долонька.
✔️ Дошка.
Не забувайте, що на ній можуть працювати одразу декілька учнів. А ще можна писати різними кольорами, ставити смайли, або малювати лінії. До речі, в режимі демонстрації екрану, учні також можуть писати, навіть поверх презентації. При цьому за допомогою опції «очистити не мої малюнки» вчитель може видалити лише записи учнів, а свої залишити.
✔️ Індивідуальна відповідь.
Хочете, щоб ніхто не бачив відповідь учня, окрім вас? Не проблема! В налаштуваннях чату оберіть опцію «відправляти повідомлення лише організатору».
✔️ Написи на дошці.
Писати мишкою зовсім не зручно, тож радимо використовувати опцію «Текст» і друкувати матеріал прямо на дошці. Або ж, якщо у вас є планшет, ви можете проводити конференції з нього використовуючи стілус, ним писати набагато зручніше.

понедельник, 18 января 2021 г.

Вплив батьків на самооцінку підлітка


Високий вплив батьків на становлення самосвідомості підлітка його образу «Я» й самооцінку. Наприклад, якщо батьки демонстрували авторитарне ставлення до дитини, то вона, виростаючи, починає жорстоко поводиться з однолітками, демонструє свою свободу, порушуючи норми поведінки. Недолік уваги та турботи, формалізм дорослих змушує дитини відчути себе обтяжливою, а надмірна опіка   позбавляє її можливості бути самостійною. Чим вищий рівень відгородженості й піднесення матері, тим нижчий рівень упевненості підлітка в собі й вищий прояв повної залежності від думки оточуючих і підвищене почуття провини. Проте чим вищий рівень позитивного інтересу батьків до підлітка, тим вища його готовність допомагати оточуючим, тим більш розвинене в нього почуття відповідальності. Чим сильніше мати виявляє ставлення до підлітка як до маленької дитини, тим більше він відстоює власну самостійність, дорослість через нетерпимість до критики, переоцінку власних можливостей, вираження почуття власної переваги над оточуючими, надмірну завзятість, недружелюбність, нестриманість і запальність, хоча на емоційну нестабільність впливають також такі фактори, пов’язані зі швидким фізичним розвитком у цьому віці (труднощі у функціонуванні серця, легенів, кровопостачанні головного мозку). Тому для підлітків характерні зміна артеріального тиску, підвищена стомлюваність, перепади настрою, а також гормональна «буря», наслідком якої стає неврівноваженість. Ставлення підлітка до себе як до дорослого називають «почуттям дорослості». Це – бажання, щоб усі ставилися до нього не як до маленького, а як до дорослого. Почуття дорослості виявляється також у прагненні до самостійності, бажанні захистити якісь сторони свого життя від втручання батьків. Підліток, вважаючи себе унікальною особистістю водночас прагне зовні нічим не відрізнятися від однолітків. Типовою рисою підлітків є конформність – наслідування. Бажання злитися з групою, нічим не виділятися, відповідає потребів безпеці. Іноді підлітки імітують поведінку значущої людини, частіше батька. При недостатній критичності підлітка, його несамостійності в судженнях зразок для наслідування може мати негативний вплив. Якщо батьки подавали поганий приклад щодо алкоголю, то для підлітка стає нормою поведінки часте вживання спиртних напоїв. Причому цей приклад батьків робить лікування алкоголізму дуже складним процесом, оскільки в нього глибоко у свідомості відображена така поведінка як норма.У найголовнішому діти все ж успадковують цінності батьків. «Сфери впливу» батьків та однолітків розмежовані. Зазвичай від батьків передається ставлення до фундаментальних аспектів соціального життя. З однолітками ж радяться щодо частини нагальних питань. Однак відносини з однолітками для підлітка більш значущі, ніж із дорослими, тому що відбувається соціальне відособлення підлітка від своєї генеалогічної сім’ї. Підлітковий вік вважають періодом бурхливих внутрішніх переживань та емоційних труднощів. Підлітки іноді стають сором’язливими і надають великого значення недоліків своєї зовнішності та поведінки, що призводить до небажання зустрічатися з деякими людьми. Іноді тривожність паралізує соціальне життя підлітка настільки, що він відмовляється від більшості форм групової активності. Відхилення в поведінці властиві майже всім підліткам. Характерні риси цього віку – чутливість, різка зміна настрою, побоювання насмішок, зниження самооцінки. У більшості дітей із часом це минає, але деяким потрібна допомога психолога. Безумовно, дуже важливим залишається збереження контакту між підлітком і батьками, що досягається прагненням до взаєморозуміння й взаємної поваги почуттів і поглядів один одного.

 

Якби дитину можна було порівняти з річкою, то ця річка може бути веселою та стрімкою, бурхливою, або ж глибокою й повільною. Вона пливе собі, куди їй заманеться, рухається вільно та невимушено. Але рух кожної річки визначає її русло, ті береги, яких ми називаємо «батьками». Вони ніби завжди попереду, визначають основне спрямування її руху. Якщо батьки знають, як виховувати дитину, мають свої стійкі ціннісні настанови, розуміють, що є важливим для дитини, – то це береги міцні, надійні. Тоді й річка почувається захищеною та більш упевненою. Де ви бачили такі береги, які б тиснули на річку чи змушували її текти в іншийбік? Річка тече вільно, відповідно до своєї природи, але береги дещо скеровують її рух. Річка, яка не має берегів розтікається, поступово перетворюючись на болото. Так і дитина, яка не відчуває підтримки, розумного контролю з боку батьків, не має життєвих орієнтирів, чіткого самоусвідомлення своїх справжніх бажань та потреб, тому часто потрапляє під чужий вплив або тиск оточення. Діти наслідують своїх батьків, вони ніби віддзеркалюють їхню поведінку, манери спілкування, але, головне, засвоюють саме ті цінності, ті головні життєві принципи, які сповідують батьки. Тому помиляються ті батьки, які впевнені, що дитина буде робити так, «як я говорю». Насправді, ж вона буде робити так, «як я роблю». Тому нам, батькам, важливо бути послідовними в думках, переконаннях та діях.


Джерело:https://mon.gov.ua/ua/osvita/pozashkilna-osvita/vihovna-robota-ta-zahist-prav-ditini/osobista-gidnist-bezpeka-zhittya-gromadyanska-poziciya

Година психолога "Безпека в сучасному світі"

 


Ризик присутній в будь-якій діяльності людини. Абсолютна безпека не може

бути гарантована жодній людині, незалежно від її способу життя, статі, віку.

Навіть коли ми дихаємо, є ризик захворіти грипом. Але це непередбачуваний

ризик, іноді неминучий. Ми живемо, бо щоденно уникаємо небезпек або ви-

живаємо в небезпечних ситуаціях. Поняттям «ризикована поведінка« можна

охопити досить широкий спектр наших дій, включаючи найзвичніші, які ми

повторюємо щодня. Доросла людина в змозі оцінювати той ризик, який вона

сама створює своїми вчинками і поведінкою. У нашому житті ми найчастіше

оцінюємо ризик для життя, здоров’я, свободи, незалежності (фінансової в тому

числі). Ви вже знайомі з деякими ризикованими ситуаціями, і сьогодні ми з

вами поговоримо про те, які ще ситуації є ризикованими, а також які саме ри-

зики вони несуть у собі.

 

Подумайте, будь ласка, які саме ризиковані ситуації можуть трапитись із вами?

 

Як можна визначити поняття «Небезпека»?

 

Небезпека – стан відсутності захищеності особи чи групи, що загрожує її життю чи здоров’ю, при якому не задовольняються потреби людини і порушуються її права.

 

Алгоритм, завдяки якому можна оцінити небезпеку:

 

1. Виявити загрозу.

2. Визначити, хто і яким чином несе в собі загрозу.

3. Оцінити загрозу.

4. Обрати засоби/шляхи захисту.

5. Реалізувати їх.

6. Якщо необхідно, переглянути отримані оцінки і відновити (щоб знов не потрапити у ризиковану ситуацію).

 

Існує три основні категорії ризику: дуже ризикована ситуація; си-

туація з низьким чи можливим ризиком; ситуація з відсутнім ризиком. Для того,

щоб оцінити ситуацію, слід передусім оцінити ступінь ризику, який може ви-

никнути.

 

Прочитайте ситуації і визначте, до яких категорій ризику вони відносяться. Подумайте, як діяти в такій ситуації, щоб захистити себе.

 

Ситуація 1.

Дмитра покинула дівчина. Сказала, що їй з ним нецікаво, все одне

і те ж, немає різноманітності, нудно, немає гостроти відчуттів. Дмитро трива-

лий час не виходив з будинку, переживаючи розлучення. Але одного разу друг запросив його на тусовку, сказав, що там буде весело, а Дмитру треба розвіятися, викинути все з голови. Він неохоче погодився. На тусовку вони трохи запізнилися, веселість вже була в самому розпалі. Дмитру кинулося в очі, щобагато хто був незвично збуджений, дивно рухався. Якийсь час він пробував розважитися, але це йому не вдавалося, і він почав збиратися додому. Друг сказав, що такДмитро нічого не доб’ється, і якщо він хоче вирішити свої проблеми раз і назавжди, то треба трохи «прийняти«, тим паче, що з одного разу ніхто не звикає, а якщо не сподобається, то можна кинути у будь-який момент.

 

Ситуація 2

 

Світланка обожнювала Децла, він був її кумиром. Усі стіни в її кім-

наті були обвішані його постерами, вона постійно скрізь ходила в навушниках. Одного разу збулася її мрія, вона дістала квитки на концерт Децла. Світланка підібрала відповідний одяг, мріяла вразити свого кумира в саме серце. Але в натовпі підлітків їй вдалося влаштуватися тільки з краю стадіону, звідки нічого не було видно. Засмучена, вона поверталася з концерту, мимо йшли репери, вони махали руками і голосно сперечалися. Світланка почула, як один із них сказав, що Децл покурює травичку. Вона раніше чула про наркотики і у свій час спілкувалася з дівчиною, яка потім стала наркоманкою. «Ось що нас зближуватиме, коханий», – подумала Світланка. Увечері вона подзвонила своїй колишній подрузі і домовилася про зустріч.

 

Ситуація 3

 

Ігорю терміново були потрібні гроші на новий імпортний велосипед. Він пробував продавати касети, книги, але все це було дуже довго, а мрія  не могла більше чекати. І тут дядько Володя, знайомий із сусіднього під’їзду,

попросив його віднести невеликий згорток за адресою і обіцяв добре запла-

тити, якщо Ігор нікому нічого не скаже. Ігор завжди захоплювався дядьком Володею, його джипом і мобілкою. У квартирі за адресою нікого не опинилося. Ігор сів на підвіконня в під’їзді почекати. З цікавості він розвернув згорток. Там був білий порошок у маленькому пакетику. Наркотик – зрозумів Ігор. Дорога штука! А якщо спробувати? Коли ще вдасться, а в житті потрібно все випробувати, щоб стати справжнім чоловіком. Буде, що розповісти друзям. Ігор, обережно надірвавши збоку пакетик, принюхався. Про те, як він пояснить це все дядькові Володі, він у цей момент не думав.

 

Ситуація 4

 

Володя – новачок в цій школі. Відчуває себе самотнім, ще не знай-

шов нових друзів. По дорозі в школу зустрів двох неформальних лідерів класу – Петра і Сашу. Вони запросили піти до Саші додому і випити горілки, переконуючи Володю, що про це ніхто не дізнається, туди ще прийдуть дівчатка, і вони добре повеселяться.

 

Ситуація 5

 

Тетянка та Наталка вирішили на вихідних поїхати на дискотеку до

районного центру. Подруги казали, що там більше гарних хлопців та музика

веселіша. Справді, вечір був дуже веселий – багато нових знайомих, танців,

пригощань. Дівчата і не помітили, як прийшов час останнього автобуса. Ком-

панія нових знайомих – четверо хлопців запропонували провести дівчат до-

дому.

 

Як сказати «ні»?

 

Вміння говорити «Ні» - це корисне вміння, яке є головною ознакою впевненої поведінки людини в ситуаціях небезпечної пропозиції.

 

Володіючи достовірною інформацією, не складно відмовити незнайомій людині на небезпечну пропозицію. Набагато складніще відмовити другові чи компанії друзів. У ситуації тиску друзі не використовують агресії або шантажу. Вони можуть застосовувати вмовляння, лестощі, обіцянки, при цьому наводити аргументи на користь небезпечної дії, не володіючи реальними знаннями щодо її наслідків. Тому треба вчасно помітити тиск і застосовувати техніку відмови.

 

Техніка впевненої відмови:

 

1.Прийми рішення.

2. Скажи: «Ні! Мене це не цікавить!»

3. Займи свою позицію, не вигадуй «поважних» причин.

4. Повторюй своє «ні» знову і знову без особливих пояснень.

5. Запитай того, хто умовляє тебе: Чому ти на мене тиснеш?»

6. Відмовся продовжувати розмову («Я не хоч більше про це говорити») та запропонуй альтернативу.

 

Правіла поведінки з незнайомими людьми

 

Однією з найбільш серйозних небезпек, що постійно підстерігає дітей і підлітків, особливо в міських умовах, може бути зустріч із небезпечними незнайомцями - людьми схильними до злочинних дій, психічно неврівноваженими, а також тими, хто перебуває в наркотичному чи алкогольному сп’янінні. Серед них можуть бути ґвалтівники, грабіжники, хулігани, убивці, маніяки та ін. Для того, щоб уникнути такої небажаної зустрічі, а якщо вона все ж таки відбулася та зберегти своє життя й здоров'я необхідно знати й завжди дотримуватися простих й у той же час досить ефективних правил поведінки:

 

• Пам'ятати, що небажана зустріч із небезпечним незнайомцем найбільш ймовірна влітку, в період з 21.00 до 1.00, узимку з 19.00 до 24.00. Місцем цієї зустрічі може бути пустельна вулиця, парк або сквер, запущений двір, гаражі, лісопосадки, привокзальні райони, під’їзд житлового будинку, ліфт тощо.

 

• Не вступати в розмови з незнайомими людьми на вулиці, в міському транспорті, інших місцях, а у випадку коли поблизу немає інших людей не відповідати навіть на запитання незнайомців і при цьому не боятися показатися погане вихованими.

 

• Якщо незнайомці проявляють наполегливість в установлюванні контакту з вами необхідно терміново тікати від них. А якщо вони вас переслідують, необхідно голосно кричати й звати на допомогу.

• У випадку застосування незнайомцем фізичної сили, активно пручайтеся й голосно кричіть, “Рятуйте!”

• Не приймати подарунків й особливо будь-яких видів частувань від незнайомців: цукерок та інших кондитерських виробів, жувальних гумок, соків та інших солодких напоїв, у яких можуть знаходитися отрута та психотропні речовини.

• Ніколи не заходити одному в під’їзди будинків, ліфти й інші замкнуті приміщення разом з незнайомими людьми.

• Не підніматися поодинці по темним сходам, і ні в якому разі не заходити в чужі квартири. У разі нападу кличте на допомогу. Кричить голосно “Пожежа”, тому що на цей заклик мешканці будинків більш активно реагують, і активно захищайтеся! Для цього застосовуйте всі види опору: свої зуби, нігті, шпильки, гребінці та інші предмети що є під рукою.

 

• Не сідайте в машину, якщо в ній перебувають незнайомі люди.

 

• Ніколи поодинці, без друзів або батьків, не надавайте допомогу незнайомим людям у перенесенні речей, особливо до них додому або до їхньої машини.

• У ситуації, коли фізично сильніші за вас незнайомі люди вимагають у вас гроші або речі - віддайте їм те, що вони хочуть, при цьому постарайтеся їх запам'ятати й відразу ж повідомите про те, що трапилося міліцію, за телефоном 02 або безпосередньо першому співробітникові міліції, якого ви зустрінете. Пам’ятайте, що головне в подібній ситуації - зберегти своє життя й здоров'я.

• Перш ніж прийняти від друзів або знайомих запрошення відсвяткувати день народження або інші свята обов'язково поцікавтеся хто ще запрошений, де точно буде відбуватися святкування й обов'язково про це повідомте своїм батькам.

• Ніколи не приймайте пропозиції від незнайомих людей сходити в кіно , кафе, бар або покататися на машині.

• Не приймайте від незнайомих людей пропозицій знятися в рекламному ролику, надати допомогу в устрої на роботу або навчання. Про всі подібні пропозиції обов'язково розповідайте своїм батькам.

• Не розповідайте незнайомим людям де живете, хто ваші батьки, як ваше прізвище.

• Про всі дивні зустрічі, подарунки і пропозиції незнайомих людей обов'язково й негайно повідомляйте своїм батькам або вчителям.

• Пам’ятайте, що говорити ласкаві слова, обіймати, цілувати, дарувати подарунки й пригощати насолодами можуть тільки дуже близькі люди.

Чи були у вас або у ваших друзів випадки небезпечного спілкування з незна

 

Якщо вам потрібна допомога, не бійтеся попросити її! Краще вчасно розповісти дорослому про проблему, аніж чекати, поки вона збільшуватиметься. Ви можете звернутися по допомогу до батьків, класного керівника чи інших вчителів, соціального педагога, практичного психолога, зателефонувати в поліцію чи на гарячі лінії. Ознайомитись з телефонами гарячих ліній можна за посиланям:

https://kabinetsocialnogopedagoga.blogspot.com/2020/12/blog-post_49.html

Джерела: https://www.school304.com.ua/?page=331, протиалкогольна профілактична програма "Сімейна розмова" Панок В.Г., https://mon.gov.ua/ua/osvita/pozashkilna-osvita/vihovna-robota-ta-zahist-prav-ditini/osobista-gidnist-bezpeka-zhittya-gromadyanska-poziciya


воскресенье, 17 января 2021 г.

Онлайн-курс для батьків "Як долати стрес самому та навчити цьому дитину"

 


У непевній ситуації, що триває вже майже рік через пандемію, багато батьків можуть відчувати стрес, невизначеність та тривогу — а це, у свою чергу, відчувають і діти. к впоратися зі стресом, не втрачаючи ресурсів, та як допомогти впоратися зі стресом своїм дітям? Як встановлювати правила у вихованні дитини з повагою та любов’ю й говорити зі своїми дітьми мовою любові?

Онлайн-курс містить основну інформацію, що допоможе батькам: https://dolaemorazom.parents.nostress.org.ua/?fbclid=IwAR2hKwQsGOyLQ0xAqta_DPy5fn6rVwQdfL9uOCoMIhR3qS-YAHlTNJTy2O8#/

Джерело: https://www.facebook.com/UNICEFUkraine/photos/a.198585943539278/3794762747254895/

суббота, 16 января 2021 г.

Пам'ятка батькам по виявленню ранніх ознак наркоманії серед підлітків

 


Наркоманія – це хвороба, яка виникає у разі систематичного вживання речовин, що включені до списку наркотиків та проявляється у вигляді психічної та фізичної залежності від них. Сьогодні наркоманія молодшає. Тому ця пам’ятка розроблена з метою допомогти батькам зоорієнтуватися у ситуації, зробити крок назустріч дитині, захистити її.

 

Що необхідно знати дорослим:

 

• Не існує ні «важких», ні «легких» наркотиків.

• Більшість дітей не вживає наркотики, але дитина може зустрітися з ними кожного дня.

• Діти та підлітки дізнаються про наркотики навіть раніше, ніж Ви на те чекаєте: із засобів масової інформації, від друзів, з Інтернету тощо. Вам треба бути напоготові, щоб попередити лихо.

• Лише зрозумівши причини та довірливо поговоривши з дитиною, Ви можете вплинути на її рішення не вживати наркотики чи допомогти зупинитися, якщо дізнаєтесь, що вона вже експериментувала з наркотиками.

• Пам’ятайте, якщо ви будете насторожі, то проблему наркотиків можна вирішити.

Найпоширенішими наркотичними речовинами в Україні є препарати коноплі, опію, амфетаміни.

Ранніми ознаками вживання наркотичних речовин можуть бути наступні зміни у поведінці, характері та фізіології підлітків:

• Безпідставне зникнення з дому на досить тривалий час.

• Пропуск занять у школі, зниження успішності в навчанні.

• Різкі зміни у поведінці (агресивність, злобність, неохайність, зміна кола друзів), що не були властивими раніше.

• Поява відчуженості, брехливість.

• Виникнення боргів.

• Зникнення цінних речей та грошей з дому, крадіжки.

• Втрата зацікавленості до навчання, праці, захоплень, перегляд телепередач.

• Знаходження у підлітків шприців, голок, гумових джгутів, таблеток, наркотичних речовин.

• Поява у підлітків хімічних речовин, як: оцет, питна сода, перманганат калію, йод, ацетон …

• Поява у лексиконі підлітків нових жаргонних слів: баян, машина, колеса, драп, дур, ширка …

• Наявність у підлітків слідів від ін’єкцій у будь-яку частину тіла.

• Розлад сну (безсоння або тривалий сон, сон вдень, важке пробудження).

• Розлад апетиту (різке підвищення апетиту або його відсутність).

• Коливання розміру зіниць (різке розширення або звуження).

• Зміна кольору шкіри (різко бліда, сірувата).

Наявність у підлітків однієї або декількох з цих ознак не дає підстави для ствердження того, що підліток вживає наркотики, однак це повинно спонукати батьків вжити запобіжних заходів:.

• Спостерігайте за дитиною, не демонструючи збільшення уваги.

• Обговоріть Ваші спостереження з дитиною, але ні в якому разі не кричіть, не погрожуйте, не карайте.

• Підтримуйте дитину, проявивши повагу та турботу.

• Не вірте запевненням, що він може вирішити цю проблему самостійно, без спеціальної допомоги.

• Спробуйте умовити його звернутися до спеціалістів.

У нас хороша сім’я, то можна не перейматися, що дитина спробує наркотики?

І досі поширеним є уявлення про те, що наркотики вживають тільки діти з проблемних сімей, у яких панують насильство та конфлікти, батьки мають алкогольну чи наркотичну залежність тощо. Справді, такі діти ризикують більше.Утім, у минуле відійшли часи, коли дитяча наркоманія асоціювалась із безпритульними підлітками, які на вулицях нюхали клей, а їхні понівечені ін'єкційними наркотиками тіла соціальні служби витягали з підвалів.

 

У моду ввійшли інші наркотики, які не так очевидно руйнують організм фізично, але чинять украй згубний вплив на психіку. Їх пробують і підлітки з "хороших" та заможних родин. Зазвичай це діти, яким через власну зайнятість мало часу та уваги приділяють батьки. У таких підлітків є кишенькові гроші та багато вільного часу, і вони не знають, чим його зайняти.

 

Сьогодні підлітки також розглядають наркотики як спосіб зняти напругу, розслабитися на черговій техно-вечірці, розважитися або поліпшити самопочуття через стрес, який можуть викликати розлучення батьків чи цькування в школі, невдалі стосунки. Утім, не обов'язково лише негативні обставини і "погана" компанія спонукають спробувати наркотики, але й звичайна цікавість, упевненість підлітка в тому, що він може тримати споживання під контролем, а від одного разу нічого не буде.

 

А що, якщо дитина раз спробувала, то стане наркозалежною?

Наркозалежність дійсно розвивається не в кожної дитини, яка один раз спробувала чи декілька разів вживала наркотики. На формування залежності впливає низка факторів, серед яких оточення (компанія), сім'я, характерні особливості дитини, схильність до залежності та спадковість. Крім того, споживати підліток має систематично. Якщо станеться збіг таких факторів, ймовірно, у дитини розвинеться хронічна залежність. Водночас, з досвіду соціальних працівників, лише 15–20% підлітків, які спробували наркотики в дитинстві, страждають на наркозалежність у дорослому житті.

 

То варто позбавити дитину кишенькових грошей та не пускати до поганих компаній?

Ні, варто поважати особисті кордони дитини. Тим паче це короткострокові методи, які навряд чи дадуть результат. Важливо бути другом своїй дитині, а не наглядачем. Адже діти в підлітковому віці віддаляються від батьків, перестають бачити в них авторитет (здебільшого це потім минає). Тому необхідно виходити з позиції підтримки та допомоги, а не заборон та покарань. Важливо систематично розмовляти з дитиною на різні "дорослі" теми (наприклад, секс та пов'язані з ним питання здоров'я), щоб вона розуміла: у будь-якій ситуацій в родині її не покарають, не сваритимуть, а вирішуватимуть проблему разом.

 

Як усе ж зрозуміти, що дитина вживає?

Зважати слід на особливості поведінки та зовнішнього вигляду (хоча він більше “видаватиме” тих, хто вже регулярно споживає наркотики). Вкрай необхідно знати, яку дію має той чи інший наркотик. І так, переважно під дією більшості з них зіниці розширені. Фен, “солі для ванни”, план / шала, тобто марихуана, спайси – сьогодні це одні з найбільш популярних серед молоді наркотиків. Якщо підліток курив марихуану, він може сміятися без очевидної на це причини, бути рухливим або, навпаки, “залипати”, матиме червоні очі, у роті – сухість, а під кінець дії наркотику зазвичай неабияк захоче їсти. Під впливом фену та інших психостимуляторів підліток стрімко втрачає вагу, стає вкрай енергійним та жвавим, швидко виконує будь-які справи та поспіхом розмовляє. 

Про те, що дитина вже певний час вживає наркотики, свідчитимуть різкі, безпричинні зміни настрою, млявість, запалення повік і носа, хронічний кашель, байдужість до зовнішнього вигляду, відсутність апетиту, дратівливість, агресивність, систематичні запізнення, поява специфічного сленгу, апатія до того, що раніше викликало інтерес.

Але, зрештою, жодна з цих характеристик однозначно не свідчить про те, що ваша дитина вживає наркотики. Для того щоб отримати достеменний результат, найкраще зробити тест на наркотики або експрес-тест, який можна придбати в аптеці. Такі тести є на різні види наркотиків і коштують вони від 20 до 400 гривень. Для тесту використовується сеча людини, щодо якої є підозра у вживанні наркотиків.

 

Як змусити дитину пройти тест на наркотики?

Головне – ні до чого дитину не змушувати. Звісно, прохання пройти тест на наркотики свідчить про те, що словам дитини не довіряють. До того ж, якщо підліток дійсно не вживає, таке прохання може бути доволі принизливим для нього.

Часто першою реакцією дорослого, який підозрює, що його дитина вживає наркотики, є агресія. Але у відповідь на неї ви отримаєте тільки відповідну агресію. І взагалі на будь-яку свою негативну емоцію отримаєте відповідну емоцію дитини.

Поважайте підлітка і висловлюйте щире занепокоєння. Утім, очевидно, що, якщо ви місяцями не розмовляли з дитиною на особисті теми, вона одразу вам не відкриється. Тоді найкраще – якщо з дитиною розмовлятиме той член родини чи близька людина, якій вона довіряє (якщо такої людини немає, слід звернутися до спеціаліста – психотерапевта, консультанта щодо залежностей). У розмові з підлітком дорослому важливо говорити про свої переживання, страхи, занепокоєння з приводу того, що дитина може вживати наркотики. Потрібно донести, що, якщо є проблема, ви вирішите її разом.

Якщо дитина відмовляється зробити тест, наголошують соціальні працівники, це може бути першим дзвоником, який свідчить про те, що дитина, можливо, вживає наркотики. У такому разі краще звернутися до спеціаліста – проконсультуватися самому щодо того, як діяти далі, або відвідати фахівця разом з дитиною.

 

Дитина каже, що вже щось спробувала – що тоді робити?

Потрібно завжди бути напоготові і в будь-якому разі проговорити з дитиною цей досвід. Необхідно пам’ятати, що в підлітковому віці діти багато ризикують. Вони пізнають світ імпульсивними діями, і ваші допомога та підтримка не обов’язково знадобляться виключно у зв’язку з наркотиками, але можуть знадобитися в безлічі інших ситуацій – конфлікти в школі, перший сексуальний досвід, неприйняття себе тощо. Тому слід бути в контакті зі своєю дитиною, знати, що її цікавить, непокоїть, де вона та з ким проводить час.

 Ми поговорили з дитиною про шкоду наркотиків, але як остаточно вберегти дитину від них?

Варто запропонувати дитині альтернативну діяльність, яка замінить наркотик, але даватиме ті ж емоції, що й він. Це можуть бути подорожі, спорт, спілкування, нове середовище, наприклад табір з розвитку.

Джерело: https://zmina.info/instructions/zdajetsjia_mojia_ditina_vzhivaje_narkotiki_shho_robiti__instrukcijia_/

http://cpo-mriia.edu.kh.ua/psihologchna_sluzhba/poradi_batjkam/


Протидія булінгу. Інший - Не гірший!

  Перегляньте відео та поміркуйте: до яких наслідків може призвести булінг? Як йому запобігти та як захиститися?