Стереотипи: як вони впливають на наше життя?

 

Кліше, упередження, обмежені уявлення або забобони загалом складають синонімічний ряд до слова «стереотип». Відмінність між людьми іноді стає причиною виникнення не просто різних, а часто обмежених уявлень про ту чи іншу річ, людину, подію тощо. Вони створюють своєрідну «коробку». Сидячи в цій «коробці», людина мало що бачить навколо – адже стереотипи закривають собою усю картинку. Це обмеження, які не дозволяють сприймати навколишній світ повністю. Якщо кожна людина сидітиме у своїй «коробці» і не зможе або не захоче з неї вилізти, то сприйняття картини світу буде неповним.

Слово «стереотип» у перекладі з грецької означає «твердий відбиток». Стереотип – стійкий і спрощений образ чи уявлення про явище, подію, людину або групу людей.

Часто це впевненість у тому, що всім членам певної групи притаманні схожі якості. У своїй крайній формі стереотип ґрунтується на переконанні, що всі члени певної групи однакові й нічим не відрізняються один від одного. Припустимо, ви зустріли жителя Франції, який розмовляв із вами зухвало і зверхньо. Висновком, ґрунтованим на стереотипі, буде: «Усі французи – зухвалі і зверхні». Але чи всі французи невиховані та зухвалі, і чи все ви знаєте про інших декілька мільйонів жителів Франції? Напевне, ні. Ми зустрічаємося із стереотипами щодня. Стереотипи можуть виникати через недостатність інформації, під впливом певної ситуації, особистого досвіду й уявлень, прийнятих у суспільстві. Деякі стереотипи передаються із покоління в покоління, їх приймають на віру і не перевіряють. Часто вони є основою жартів та анекдотів про представників різних рас і народів. Ані ті, хто розказує, ані слухачі не замислюються над тим, що сміючись, вони створюють і поширюють неповагу, а інколи і нетерпимість до представників якоїсь групи чи нації тощо.

За змістом стереотипи поділяють на:

Позитивні, ознакою яких є те, що позитивні риси одного чи кількох представників групи, національності, держави у перебільшеному вигляді

переносять на всю групу, національність чи державу. Наприклад: у нашій

школі найкращі учні, наша держава наймогутніша.  Інколи ми використовуємо позитивні стереотипи стосовно групи, до якої належимо, щоб почуватися сильнішими і кращими за інших.

Негативні, коли негативні риси одного чи кількох представників групи,

нації, держави переносяться на всю групу, націю чи державу (у сусідній

школі немає нічого цікавого, у селі люди неосвічені, усі поляки гонорові,

усі євреї – хитрі тощо).

Нейтральні, такий тип стереотипів ґрунтується на нейтральному (ані

негативному, ані позитивному) враженні про різні категорії людей,

речей. Наприклад: усі українці люблять борщ, усі іспанці дивляться

кориду, усі англійці п’ють чай тощо.

Стереотипи – це переконання, які впливають на нашу поведінку. Тому конче

важливо навчитися критично аналізувати свої і чужі переконання і водночас бути терпимим і толерантним до переконань інших. Інакше вони можуть стати коротким шляхом до виникнення конфліктних ситуацій як у нашому особистому спілкуванні, так і на рівні суспільства.

Щоб зрозуміти, чи є у вас певні стереотипи, пропоную зробити вправу «Потяг». ЇЇ можна використовувати і під час виховної роботи з учнями.

Уявіть, що ви здійснюєте подорож до Києва на потязі. У купе з вами їхатиме ще троє осіб. Визначтесь, з ким із перелічених пасажирів ви хотіли би їхати в одному купе та чому саме? Присутність якої людини була б для вас небажаною і чому?

Список пасажирів для вибору:

1. Демобілізований з лав армії солдат;

2. Чоловік зі значною сумою грошей;

3. Турист із Зімбабве;

4. Хлопець з вадами зору;

5. Циганка з дитиною;

6. Молодий чоловік, злегка напідпитку;

7. Біженець;

8. Дівчина з інтернату;

9. ВІЛ-інфікована людина;

10. Футбольний фанат;

11. Чоловік, який повертається з заробітків.

Після визначення ознайомтеся з фактами із життя цих людей: дівчина-сирота в вашому купе – ніхто інша, як відома співачка Ані Лорак, чоловік з великою купою грошей – злочинець, який пограбував банк, хлопець з вадами зору – всесвітньо відомий музикант, володар кількох музичних світових премій, молодий чоловік, злегка напідпитку – хлопець, який вперше спробував алкоголь  на дні народження свого друга, сп’янів від декількох келихів спиртного.

Чи змінили би ви тепер свій вибір? Чому?

Пропоную ознайомитись з цікавою історією, де герой користувався стереотипами та упередженнями:

Якось один адмірал Королівського військово-морського флоту керував маневрами поблизу узбережжя Ньюфаундленду. У цій операції брало участь багато кораблів. Висів густий туман, по морю гуляли високі хвилі. Але адмірал тримався впевнено і незворушно. Це була його операція. Він знав місце розташування кожного зі ста сорока кораблів підлеглої йому ескадри. У звичний час адмірал пішов вечеряти до своєї каюти. Він тільки-но почав їсти, як йому доповіли: «Сер, щось не так – ми бачимо світло там, де його не повинно бути. Напевне, хтось вибився з бойових порядків». Адмірал зітхнув і запитав: «Світло горить чи блимає?» «Видно ледь-ледь, але, видається, що блимає», – була відповідь. «У такому тумані й очі зраджують. Передайте йому по рації, що в нього проблеми і щоб він змінив курс». Через кілька хвилин з капітанського містка надійшло стурбоване повідомлення: «Він каже, що проблема – це ми!» Розлючений адмірал миттю опинився на палубі. За його наказом помічник чітко передав по рації: «Це флагманський корабель Флоту її Величності. Адмірал повідомляє, що ви збилися з курсу принаймні на двадцять сім градусів і наказує негайно змінити курс». Чемний голос відповів: «Дякую, чую вас добре і виразно. Джоні Джонсон повідомляє, що ви збилися з курсу принаймні на двадцять сім градусів і пропонує вам змінити курс, щоб уникнути зіткнення». Спантеличений адмірал вихопив трубку і прокричав: «Слухайте, Джоні Джонсон, хто ви там є! Я адмірал, командувач цієї ескадри! Я наказую тобі змінити курс, бо інакше віддам під трибунал!» Запала коротка пауза. Тепер відповідь пролунала з нотками роздратування: «Так от, послухайте мене, адмірале, чи хто ви там є. Ви можете командувати найбільшою ескадрою, яка будь-коли плавала по цих морях! Але, якщо ви негайно не звернете на двадцять сім градусів на норд – норд-вест, ви розіб’єтеся об скелі. Це кажу вам я, Джоні Джонсон, наглядач цього маяка».

Джерело:https://mon.gov.ua/ua/osvita/pozashkilna-osvita/vihovna-robota-ta-zahist-prav-ditini/osobista-gidnist-bezpeka-zhittya-gromadyanska-poziciya