Для розвитку здатності до відносин потрібні роки; вона проходить шість етапів перд тим, як досягнути повної глибини. Якщо умови сприятливі, кожного року протягом шести перших років життя повинні розвиватися різні засоби триматися за свою прихильність. Але здатності до відносин ніколи не пізно розвинутися.
Дитина прагне бути із тими, до кого вона має прихильність: щоб до неї доторкались, бачили її, відчували її запах. Цей тип зв'язку лежить в основі всієї прихильності, але він особливо необхідний, коли інші засоби прихильності ще не розвинені. Основною людською проблемою з точки зору прихильності є здатність пережити розлуку і водночас зберегти почуття взаємозв'язку. Сучасні електроні зв'язки так популярні, тому що дають миттєву відповідь на фізичну сепарацію. Але все нові і нові дослідження кажуть про те, що віртуальна близкість заміщує собою глибокий особистісний зв'язок та перешкоджає її виникненню. Вона також віддаляє дітей від присутніх в їх житті дорослих, замінюючи їх ровесниками.
2. Наслідування
Діти від року до двох розуміють близкість як схожість, а не просто фізичний контакт. Ця динаміка дозволяє нам "зробити" дитину за своєю подобою без усяких зусиль. Також це ключ до володіння мовою: як всі живі істоти, ми повторюємо звуки за тими, до кого ми прихильні. Якщо прихильність приносить певні плоди, дворічна дитина починає відчувати свою несхожість.
3. Належність
В ідеальному випадку на третьому році життя дитина починає розуміти близкість як належність або відчуття себе частиною іншого або групи. Коли це трапляється, звичайно також виникає ще один спосіб зв'язку. Бути близьким значить бути на одному боці із кимось. Тому діти починають ставати на бік тих, до кого вони прихильні: погоджуватися, заступитася, слухатися.
4. Значущість
Якщо все йде добре на основних рівнях прихильності, на четвертому році життя розкривається четвертий спосіб збереження зв'язку. К цьому часу дитині повинно стати зрозуміло, що батько та мати близьки із тим, що вони цінують. У відповідь на це дитина намагається робити так, щоб її цінували ті, до кого вона прихильна, прагне бути особливою, мати значення, бути значущою для них. Прихильність завжди робить нас уразливими, але якщо ми хочемо мати значення для когось, нас глибоко вражає будь-яка ознака того, що до нас ставляться байдуже. Якщо глибока прихильність небезпечна, "коріння" прихильності залишаються зверхніми. Результатом цього є більш низька здатність до формування прихильності.
5. Емоційна близкість
Якщо все йде так, як потрібно, і відносини можуть поглиблюватися без серйозних травм, на п'ятому році життя розкривається дивуюче явище. Якщо здібність до відносин не розвивається відповідним чином, це може відбутися значно пізніше, або, на жаль, ніколи. Лімбічна система - "емоційний мозок" - "відпускає всі гальма" - і підштовхує дитину до емоційної уразливості. Іншими словами, дитина починає віддавати своє серце тим, до кого вона має прихильність.Ця емоційна близькість значно збільшує межі нашої досяжності, оскільки дозволяє підтримувати зв'язок один з одним в розлуці різними засобами. Однак на відміну від віртуальної близькості цей спосіб потребує сприятливих умов та багато років для того, щоб розвинутись. Саме на цьому етапі деякі діти можуть висловити бажання в майбутньому одружитись з батьком чи з матір'ю. Справа у прихильності, бажанні ніколи не розлучатися з батьками, завжди бути разом. Така прихильність надає дорослим середовище, в якому вони можуть допомагати дитині повністю розкрити її потенціал. Це справедливо також і для шкільної системи. Батьки хвилюються перші декілька тижнів навчального року: чи сподобається дитині вчитель, чи буде дитина вважати, що подобається вчителю. Отже, відносини між вчителем та учнем - дуже важливий фактор, який впливає на успішність і поведінку учня. Вчителям порібно оволодіти серцями учнів, щоб отримати доступ до їх розуму.
6. Психологічна близкість
Після того, як дитина віддала серце тим, хто про них турбується, повинно виникнути бажання також поділитися з ними всім, що є в неї на серці. Якщо все йде так, як треба, дитина буде прагнути бути зрозумілим тими, до кого він прихильний. Перед цим, якщо прихильність принесла будь-які плоди, в дитине буде сформовано почуття власного "я" і внутрішній світ хвилювань. Результатом цього природнього процесу людського розвитку є глибоке почуття власної окремості, ізольованості. Для такої дитини почувати близкість значить не бути загадкою для своїх близьких, не мати ніяких секретів від них. Це психологічна близкість - міцне відчуття єдності та взаємозв'язку, яке виникає з відчуття, що тебе по-справжньому знають.
Отже, у дитини має сформуватися прихильність до дорослих, які за них відповідають. Цепідтримує у дитини життєво-важливе відчуття зв'язку, створює сприятливе психологічне середовище для зростання та виховання.
Джерело: https://alpha-parenting.ru/2015/03/02/gordon-nyufeld-ob-urovnyah-privyazannosti/
Комментариев нет:
Отправить комментарий