Домашнє насильство може мати місце в сім'ї незалежно від соціального
статусу, релігійних переконань, сексуальної орієнтації чи етнічного походження.
Жертвами насильства у сім'ї можуть бути як чоловіки, так і жінки. Але більшість
жорстоких та таких, що повторюються, нападів все ж таки здійснюється чоловіками
щодо жінок - їх партнерів.
Порівняно з чоловіками, жінки протягом свого життя
частіше є жертвами насильства; частіше стають об'єктами віктимізації, що
повторюється (поступово опановують психологію жертви, котра крім образ і
нападів нічого від оточуючих не очікує); частіше одержують тілесні ушкодження і
потребують медичної допомоги; їм частіше погрожують, і вони частіше відчувають
страх та занепокоєння у зв'язку з цим. У практичному контексті наслідки
насильства в сім'ї через конфлікти відносно житла, фінансового стану та
виховання дітей для жінок набагато серйозніші, ніж для чоловіків.
Організація Об'єднаних Націй прийняла низку актів -
декларацій, конвенцій та інших документів, які при прийнятті їх окремими
державами допомагають визначати та долати різні види дискримінації та насильства
щодо особистості. Так наприклад, у Декларації ООН "Про викоренення
насильства щодо жінок" від 20 грудня 1993 р., до якої приєдналася й
Україна, вказується, що до насильства можна віднести таке:
- фізичне, сексуальне та психологічне насильство,
яке має місце у сім'ї, включаючи побиття, сексуальне примушування по відношенню
до дівчат у сім'ї, насильство, що пов'язане з посагом, зґвалтування жінки
чоловіком, пошкодження жіночих статевих органів та інші традиційні дії, які
завдають шкоди жінці, а також позашлюбне насильство та насильство, що пов'язане
з експлуатацією;
- фізичне, сексуальне та психологічне насильство,
яке має місце у суспільстві взагалі, включаючи зґвалтування, сексуальне
примушування, сексуальне домагання та залякування на роботі, в освітніх
закладах та в інших місцях, торгівлю жінками та примушування до проституції;
- фізичне, сексуальне та психологічне насильство з
боку або при потуранні держави, де б це не відбувалося.
Насильство в сім'ї може мати форми
фізичного, сексуального, психологічного характеру та примусу. Погодьтеся,
що ми звикли насильством вважати, насамперед, фізичне насильство - тобто
нанесення побоїв, тілесних ушкоджень, спроби удушення, ляпаси по обличчю,
штовхання, брутальне
поводження, використання зброї. А вже випадки позбавлення їжі, місця
проживання, відмова у допомозі хворому чи вагітній жінці не виступає у нашій
свідомості як насильство, взагалі нам незвично кваліфікувати такі випадки як
неприпустимі, протизаконні дії.
Психологічне насильство
тривалий час здавалося нам не таким вже небезпечним. Давайте розглянемо типові
ситуації психологічного тиску:
·
не розмовляє чоловік з жінкою місяцями
чи роками. (Хіба це насильство?);
·
називає жінка чоловіка кожного дня ні на
що не здатним через те, що він недостатньо заробляє. (Це ж їхня справа);
·
знущається чоловік з жінки, насміхається
над її віруваннями чи переконаннями. (Погано. Але це ж приватна справа);
·
ігнорує батько сина чи дочку, ніколи з
ними не розмовляє чи кожного дня називає дурнем чи бездарою. (Хіба він
один?..);
·
забороняють батьки дитині вільно
пересуватися, закривають підлітка у кімнаті на кілька годин, ставлять на коліна
на гречку. (Ну і що? Це ж батьки вчать дитину жити, привчають до порядку).
А потім ми з вами дивуємось, коли підліток стрибає з
9-го поверху, чи жінка йде з сім'ї світ за очі, чи людина, що була вихована в
таких умовах, мас систематичну агресивну поведінку.
Отже,
психологічне насильство - це:
·
ігнорування почуттів особи;
·
образа переконань, що мають цінність для
особи;
·
образа віросповідання, національної,
расової та класової приналежності або походження;
·
приниження особи;
·
знущання над домашніми тваринами або їх
знищення на очах особи (часто це жінка або дитина) з метою завадити їй болю;
·
переслідування особи (частіше жінки чи
дівчини) через уявлені особою протилежної статі сексуальні зв'язки;
·
покарання кривдником дітей через образу
на дружину (чи чоловіка);
·
обмеження свободи дій та пересування
особи; погрози спричинити їй фізичну або економічну шкоду.
А
чим, як не різновидом насильства є контроль за коштами, що витрачає один із
членів родини, обмеження людини в одержанні коштів тощо? Скільки разів ми
стикаємося з такими випадками, коли дружина виконує всю, й повірте, нелегку
роботу по домашньому господарству, вихованню дітей, а її систематично принижує
чоловік, даючи їй якихось 10 гривень, а наступного дня роздратовано питає:
"А куди вже ти їх поділа?" Чи батько, який після розлучення або
зовсім нічого не виплачує на дітей, або дає символічну суму на 3-х дітей? Чи
перетворення дискусії щодо економічного стану сім'ї, розподілу фінансів на
суцільний конфлікт?
Отже, існує ще й економічне насильство,
яке розглядається, як:
·
повне вилучення або обмеження коштів;
·
контроль надходжень та "жорстке
дозування" фінансових витрат.
До
сексуального насильства можна віднести:
·
гнів на ґрунті ревнощів;
·
образа особи (найчастіше жінки) словами
"повія", "нечепура", або "фригідна";
·
примус жінки до сексуальних зносин з
чоловіком та іншими людьми проти її волі;
·
примус до болісних або садистських
статевих зносин та застосування предметів для цієї мети;
·
применшення значення почуттів партнера в
сексуальному відношенні;
·
примус партнера (найчастіше жінки) до
спостереження за статевими зносинами, що відбуваються між іншими людьми;
·
застосування погрози насильством для
примусу партнера (найчастіше жінки) до згоди на сексуальний зв'язок;
·
примус жінки одягатися всупереч її волі
згідно з бажанням партнера. Є ще такий вид насильства як примус.
Маються
на увазі різноманітні фізичні та психологічні впливи на особистість з метою
примусити особу - чоловіка, жінку, дитину до дій, що можуть нанести шкоду її
(його) здоров'ю, фізичному чи психічному.
Досить
розповсюдженим видом домашнього насильства є жорстоке поводження з дітьми.
Часто
батьки скаржаться на психоневрологічні розлади у дітей -безсоння, енурези тощо,
а також соматичні - серцево-судинні розлади, порушення травлення, астма тощо. У
тоталітарних сім'ях, де прийняті директивні, жорсткі форми виховання, або
дитину надмірно опікують, не враховуються потреби та психоемоційні особливості
дитини. В таких сім'ях жорстоке поводження з дітьми батьками не усвідомлюється.
Вони вважають, що жорсткі умови виховання корисні для дитини і не розуміють
того, що це негативно впливає як на психіку дитини, так і на стан її
соматичного здоров'я.
Самі
діти, які зазнають жорстокого поводження і насильства, звертаються за допомогою
до психологів вкрай рідко. Насамперед, це випадки сексуального насильства щодо
підлітків, їх побиття батьками. А от на вулицю такі діти тікають все частіше.
Це як раз ті самі підлітки, з якими повсякденно стикається дільничний інспектор
поліції, - чи то як з правопорушниками, чи
як зі споживачами клею або наркотиків, чи які є просто нещасними бездомними
дітьми Що ж таке жорстоке поводження з дітьми? Як відрізнити послідовні дії
батьків при вихованні в дитини дисциплінованості та відповідальності - від
насильницьких дій щодо дитини з боку батьків? Які дії слід вважати
неприпустимими, тобто які з них підлягаютьпокаранню згідно з чинним
законодавством?
Характеристика
видів та форм жорстокого поводження з дітьми
Деякі фахівці виділяють 4 типи жорстокого поводження
щодо дітей:
1. фізичне насильство;
2. нехтування;
3. сексуальне насильство;
4. психологічне жорстоке поводження.
Жорстоке поводження з дітьми визначають, як навмисні
дії (чи бездіяльність) батьків, вихователів та інших осіб, які наносять шкоду
фізичному або психічному здоров'ю дитини.Виокремлюють декілька видів жорстокого
поводження:
фізичне
насильство - тілесні покарання, нанесення фізичних пошкоджень,
а також втягнення дітей до вживання алкоголю та наркотиків;
сексуальне
насильство - використання дитини для задоволення сексуальних
потреб дорослих, залучення в заняття дитячою проституцією, в тому числі
використовуючи порнографічну літературу, фотографії, кінофільми і т.ін. з метою
одержання прибутку;
психологічне
(емоційне) насильство - відсутність любові та уваги до
дитини, приниження її людської гідності, грубість (словесні образи, погрози і
т.ін.);
зневажання
основних потреб дитини - відсутність умов для нормального
життя дитини, турботи про її здоров'я та розвиток.
Внаслідок свого соціального статусу дитина
знаходиться в залежності від дорослих і є беззахисною перед найнегіднішими
проявами людської ницості.
Жорстокість
по відношенню до дітей виникає як результат різних причин:
якщо дорослі мають негативні моральні якості;
якщо вони незадоволені:
- своїм способом життя,
- соціальним станом,
- відсутністю роботи,
- іншими негараздами у житті;
як результат конфліктів у сім'ї
Куди звернутися по допомогу?
·
звернутися до поліції 102 та повідомити
про факт насильства. Співробітники поліції «по гарячих слідах» повинні виїхати
на виклик, зафіксувати факт домашнього насильства;
·
зателефонувати на Урядовий контактний
центр 15-47, де цілодобово надаються інформаційні, психологічні та юридичні
консультації чоловікам та жінкам, які постраждали від домашнього насильства,
насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей, або з питань загрози
вчинення такого насильства та психологічної допомоги потерпілим від домашнього
насильства жінкам, чоловікам, дітям;
·
зателефонувати до безкоштовного номеру
системи БПД 0 800-213-103 або звернутися
до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги
або бюро правової допомоги;
·
зателефонувати до національної «гарячої
лінії» з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми та
гендерної дискримінації 0-800-500-335
або 116-123 (короткий номер з мобільного).
Як сприяти протидії домашнього насильства?
1.Поширюйте
інформацію про неприпустимість проявів насильства.
2. Не підтримуйте
людей, для яких будь-яке насильство є прийнятним.
3. Сприяйте формуванню
нульової толерантності до насильства в суспільстві (навчайте дітей
ненасильницькому спілкуванню, висловлюйте свою точку зору серед знайомих).
4. Підтримайте
людину, яка стала жертвою насильства – розкажіть їй про те, що вважається
насильством, чому мовчати не варто, куди можна звернутися по допомогу.
Джерело: https://www.legalaid.gov.ua/novyny/domashnye-nasylstvo-yak-diyaty-ta-kudy-zvertatysya-za-dopomogoyu/
https://ye.ua/sms/sms_5834.html
Комментариев нет:
Отправить комментарий