Мета
конструктивної критики ― не тільки виявити проблему, але і вирішити її. В її
основі лежить бажання допомогти людині, і вона спрямована на конкретну
проблему.
Конструктивна
критика має свою протилежність
― це неконструктивна критика. Вона, на відміну від конструктивної критики,
спрямована не на допомогу у вирішенні проблеми, а на особистість опонента, його
приниження і образу.
Слід звернути увагу на тон, яким ви
висловлюєте свої претензії. Більшість людей
адекватно реагують на доброзичливе звернення.
Правила конструктивної критики припускають можливість
домовитися, тому навіть якщо вас долає бажання висміяти людини або виникає
спокуса висловити іронію і сарказм, краще відмовитися від такого прояву своїх
емоцій. Конструктивна
критика не терпить прояви неповаги і агресії.
Ви
повинні випромінювати щирість, відкритість і бажання поліпшити ситуацію.
Людина,
яку ви піддаєте
конструктивної критики, повинна
розуміти, що саме ви хочете
їй
сказати. Адже в бажанні випадково її
не образити ви можете впасти в іншу крайність ― висловлюватися напівнатяками і
загальними фразами, ходити навкруги, виявляючи свої дипломатичні здібності,
з-за чого «загубиться» сам об’єкт критики.
Не слід забувати, що в процесі
критики не можна переходити на особистості. Критикувати
треба не саму людину, а її вчинки. Якщо, наприклад, ваш друг зробив помилку, не
треба йому говорити: «Ти дурень! Як ти міг таке зробити?». Конструктивна
критика передбачає приблизно такі слова: «Ти розумний, розсудливий, а вчинив
необережно!»
Критикуючи
іншого, не варто йому нав’язувати своє бачення вирішення проблеми. Наприклад:
«Ти вчинив необережно ― не ходи туди!». Таке нав’язування своєї думки може
викликати у людини бажання зробити навпаки, тому краще висловити його не в
такій категоричній формі, а у формі пропозиції: «Ти вчинив необережно, може, не
варто туди ходити?».
Критика
повинна бути спрямована на допомогу у виході з ситуації ― адже безвихідних
ситуацій не буває.
Людину, що потрапила в халепу»,
неконструктивна критика здатна лише повергнути в смуток.
Щоб
висловити людині критичне зауваження, варто подумати не тільки про зручний час,
але і про місці. На жаль, в житті часто доводиться помічати, як чоловік
критикує дружину або дружина чоловіка в присутності сторонніх людей. Така
критика апріорі не може бути конструктивною, навіть якщо критика абсолютно
прав.
Тому
збираючись когось «конструктивно» покритикувати, будь то колега, друг чи
близька людина, необхідно подбати про відсутність сторонніх людей. Публічна критика не може бути
конструктивною ― вона скривдить і принизить людину і не принесе користі.
Перед
тим, як почати критикувати когось, нехай і справедливо, можна спочатку згадати
про власні недоліки або помилки, зроблені в минулому. Самокритика дозволить
того, кого ми критикуємо, не відчувати себе ураженим, і йому буде легше визнати
і виправити свої помилки.
Щоб
у людини не опустилися руки після наших критичних зауважень, стоїть перед тим,
як приступити до критики, нагадати йому про його достоїнства і знайти, за що
його можна похвалити.
Перш
ніж почати робити критичні зауваження, потрібно уявити можливу відповідну
реакцію людини. Всі люди різні і критику теж сприймають по-різному, і тут
необхідний індивідуальний підхід.
Знати
правила конструктивної критики необхідно будь-якій людині – вони дозволять
вибудувати щирі стосунки і в особистому житті, і на роботі. Якщо ж діяти згідно
з правилами не виходить, то краще не намагатися когось критикувати, щоб не
нажити собі ворогів або недоброзичливців. Як сказав англійський письменник
Оскар Уайльд, «Критика вимагає значно більше культури, аніж творчість».
Джерело: https://busines.in.ua/pravyla-konstruktyvnoyi-krytyky/
Комментариев нет:
Отправить комментарий