Як виховати дітей так, щоб у них були здорові тіло, розум і дух? Як зберігати спокій у ситуаціях, коли дитина виводить вас із рівноваги? Як приймати дитину такою, якою вона є, і знаходити з нею спільну мову? Якщо ви шукаєте відповіді на ці питання, вам може допомогти усвідомлене батьківство. Зрозуміти його сутність нескладно, набагато складніше бути усвідомленими батьками на практиці. Розгляньмо, що таке усвідомлене батьківство і як його використовувати при вихованні дітей.
Що таке усвідомлене батьківство?
Усвідомлене батьківство означає усвідомленість у всіх видах взаємодії з дитиною. Воно також передбачає глибокий зв'язок із дитиною й розвиток її особистості.
Щоб стати усвідомленими у вихованні дитини, необхідно по-новому поглянути на її поведінку й почати усвідомлено ставитися до її потреб. Простіше кажучи, слід побачити дитину такою, якою вона є, усвідомивши її внутрішню сутність.
При цьому усвідомлене батьківство не означає вимогу дотримуватися тих чи інших суворих правил або не робити для дитини жодних обмежень.
Батьки в усьому світі стверджують, що їх головне завдання – правильно виховати дитину. Однак експерти в галузі усвідомленого батьківства переконані, що батькам не менш важливо самим стати більш усвідомленими й розвинути свої особистісні якості. Це – шлях до ефективного виховання дітей.
Щоб краще зрозуміти, що таке усвідомлене батьківство, варто ознайомитися з основними засадами цього підходу.
Принципи усвідомленого батьківства
Упродовж багатьох років батьки виховують дітей за принципом: «Я – мама, а ти – дитина, тому ти маєш слухати мене, бо й мене так виховували». Усвідомлене батьківство передбачає нові принципи виховання. Щоб стати усвідомленими батьками, дотримуйтеся таких правил:
1. Зосереджуйтеся на довгострокових цілях. Недисциплінованість і неслухняність дитини можуть викликати у вас негативні емоції. Якщо ви не здатні дати їм раду, ви не можете бути усвідомленими. Секрет у тому, щоб зосередитися на довгострокових цілях і будувати взаємини з дитиною, ґрунтуючись на любові, довірі та співчутті.
2. Більше слухайте, менше говоріть. Будьте уважні до того, що вам хоче сказати дитина. Ставте їй запитання, щоб ознайомитися з її точкою зору. Так дитина зрозуміє, що її чують і цінують.
3. Вибачайте. Усім властиво помилятися, особливо дітям. Замість карати дитину допоможіть їй зрозуміти, у чому вона не зовсім права. Вибачайте їй – і вона намагатиметься не повторювати своїх помилок.
4. Сприймайте дитину на глибокому рівні. Навчіться бачити і приймати не тільки зовнішність і поведінку дитини, а і її внутрішню сутність. Дотримуйтеся такого сприйняття в усіх видах вашої взаємодії з дитиною.
5. Розберіться з власними проблемами. Час від часу вчинки дитини можуть викликати у вас болісні спогади. Важливо дати їм раду, перш ніж вони почнуть шкодити вам і вашій дитині. Ви можете розібратися в собі самостійно або обговорюючи це з чоловіком. Ваша невпевненість не повинна впливати на виховання дитини.
6. Спілкуйтеся ввічливо. Говоріть із дитиною, як ви спілкуєтеся з дорослими – виявляйте до неї повагу й люб'язність. Батьки – перші вчителі в житті дитини, тому вам потрібно навчити дитину розмовляти з тими, хто поряд, і відповідати їм. Дитина обов'язково засвоїть ваші уроки й застосовуватиме їх у майбутньому.
7. Створіть мирну атмосферу, сповнену любові. Дитина однаково сприймає як позитивне, так і погане. Тому вам потрібно створити позитивну обстановку, у якій дитина почуватиметься безпечно. Така атмосфера сприятлива для здобуття дитиною нових знань і дослідження навколишнього світу. Будь-які негативні фактори можуть зашкодити дитині, викликаючи в неї фобії або затримуючи її розвиток.
8. Поводьтеся так, як ви хочете, щоб поводилася дитина. Діти чинять так, як чините ви, а не так, як ви їм говорите. Відтак перш ніж навчити їх чого-небудь, покажіть позитивний приклад. Будьте послідовні у своїх словах і діях. Якщо ваші слова не збігатимуться з діями, це спантеличуватиме дитину. Наприклад, якщо ви не хочете, щоб вона кричала, вам не варто говорити їй підвищеним тоном: «Не кричи». Дитина може заперечити: «Тоді чому ж ти сама на мене кричиш?».
9. Укладіть розпорядок справ на щодень. Коли в домі встановлено розпорядок, дитина знає, що й коли потрібно робити. Якщо дитина змалечку живе за розпорядком, вона сприймає його як природну частину буття. Коли життя дитини супроводжують порядок і передбачуваність, вона почувається в безпеці.
10. Будьте чуйними. Перш ніж тим чи іншим чином реагувати на поведінку дитини, зробіть паузу й подумайте, як би ви вчинили на її місці. Так ви наблизитеся до розуміння її точки зору і зможете правильно відреагувати. Коли ви виявлятимете чуйність, дитина довірятиме вам і радитиметься з вами.
11. Виявляйте до дитини безумовну любов. Усім подобається, коли їх люблять, і діти – не виняток. Батьківська безумовна любов допомагає їм почуватися впевнено й безпечно. Діти дуже чутливі до емоцій батьків, тому будь-які негативні емоції можуть їх лякати або дезорієнтувати.
12. Розділіть домашні обов'язки. Визначте для дитини прості домашні обов'язки – це не тільки розвиватиме її відповідальність, а й допоможе їй відчути себе частиною сім'ї. Не забувайте дякувати дитині за виконану роботу й говорити, як ви цінуєте те, що вона робить.
13. Розвивайте здібності дитини. Кожна дитина має потенціал і таланти. Допоможіть дитині реалізувати її потенціал. З’ясуйте, які саме здібності має ваша дитина, і допоможіть їх розвинути. Заохочуйте дитину цікавитися різними речами. Спілкуйтеся з дитиною про те, що її захоплює, займайтеся спільними справами і пропонуйте свою допомогу.
14. Розвивайте взаємини. Зміцнюйте й розвивайте стосунки з чоловіком, родичами та друзями. Поясніть дитині необхідність мати здорові взаємини.
15. Залишайтеся здоровими і щасливими. Зрозуміло, усі батьки хочуть, щоб їхні діти росли щасливими та здоровими. Для цього вам потрібно самим бути щасливими й дотримуватися здорового способу життя. Поясніть дитині важливість здорових звичок. Ви – головні люди в житті своїх дітей, тому вам слід дбати про власне фізичне та психічне здоров'я.
Для усвідомленого батьківства важливо не тільки дотримуватися цих принципів, а й уникати тих чи інших помилок.
Помилки, що їх припускаються батьки
1. Не ставтеся до дитини як до своєї власності. Ви просто допомагаєте їй рости й розкривати потенціал. Вам необхідно допомогти в цьому дитині і добре розуміти її потреби, які з віком змінюються.
2. Не поспішайте. Виховання дітей потребує від батьків терпіння. Не приймайте поспішних рішень. Дайте собі певний час, щоб зрозуміти точку зору дитини, і тільки після цього варто робити висновки. Ваше терпіння допомагає дітям довіряти вам і покладатися на вас.
3. Не проектуйте свої особисті цілі на дитину. Дитина не зобов'язана досягати того, чого ви самі колись не досягли. Дитина має свої цілі та прагнення. Допоможіть дитині з’ясувати їх.
4. Не встановлюйте для дитини занадто багато обмежень: якщо на всі її прохання ви відповідаєте «ні», вона припинить запитувати у вас дозволу, тому що наперед знатиме всі відповіді.
5. Не заходьте в емоції, реагуючи на поведінку дитини. Найчастіше батьки емоційно реагують на погану поведінку дитини. Більш зрілою реакцією є розмова з дитиною. Перш ніж різко відреагувати на поведінку дитини, зупиніться і пошукайте ефективніший спосіб. Розмова допоможе вам зрозуміти причини дитячої поведінки і виробити спосіб ефективнішої поведінки.
6. Не будьте занадто суворими й жорсткими з дитиною. Встановлюйте правила, але передбачте умови, за яких вони можуть бути пом'якшені.
Поради щодо усвідомленого виховання
Кричати на дитину або нав'язувати їй свою точку зору легко. Набагато складніше виявляти зрілість у вихованні дитини: цінувати її думку, поважати її погляди. Метод усвідомленого батьківства пропонує декілька практичних порад, як його застосовувати.
1. Виявляйте поміркованість у своїх очікуваннях. Маючи завищені очікування від дитини, ви чините на неї тиск, домагаючись її відповідності цим очікуванням. Дозвольте дитині вільно розвиватися і ставте перед нею завдання, відповідні її віку.
2. Ставтеся до дитини серйозно. Не критикуйте її і не насміхайтеся над її діями або думками. Це погано позначається на її впевненості в собі. Дитина може припинити ділитися з вами своїми думками. Замість цього уважно слухайте, що говорить дитина, і висловлюйте свою думку із цього приводу.
3. Не втручайтеся. Батьки часто піддаються спокусі втрутитися в життя своєї дитини. Але це може відштовхнути дитину від них. Втручатися в життя дитини потрібно тільки за крайньої потреби, у решті випадків слід давати їй достатньо простору відповідно до її віку. Надайте дитині змогу самостійно приймати рішення, за потреби висловлюйте необхідні для цього поради.
4. Регулюйте свої емоції. Коли дитина не слухає вас, легко розсердитися або засмутитися. Але краще зберігати спокій і залишатися добрими в будь-якій ситуації.
5. Практикуйте медитацію й релаксацію. Медитація допоможе вам налагодити зв'язок зі своїм внутрішнім «я» та зі своїми почуттями. Коли ваша свідомість вільна, ви стаєте терплячими й доброзичливими, і це допомагає вам знаходити спільну мову з дитиною.
Усвідомлене батьківство здатне змінити ваше уявлення про виховання дитини. І це добре, адже завдяки дітям ми й самі стаємо кращими. Усвідомлене батьківство – ваш помічник у створенні ідеального середовища для фізичного, розумового й духовного розвитку дитини.
Комментариев нет:
Отправить комментарий