Говорячи про захист дітей в Інтернеті важливо пам’ятати, що цифровий світ – це значний простір для розвитку можливостей дітей різного віку
Згідно з рекомендацією Ради Європи (від 4 липня 2018 року) щодо захисту та реалі-зації прав дитини в цифровому середовищі: «відсутність або обмеженість у доступі до цифрового середовища може вплинути на здатність дітей повною мірою втілю-вати свої права людини». (п.10)
Але як і в оффлайн житті, онлайн трапляються порушення прав дитини.
Найчастіше в Інтернеті через секстінг, грумінг, сексторшен, кібербулінг порушуються такі права дитини:
- право на повагу до честі та гідності;
- право на приватність;
- право на захист від усіх форм насильства.
Право на повагу до честі та гідності. Право на повагу до приватного життя.
Таке право закріплене як на міжнародному (стаття 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), так і на національному рівні.
Зокрема, згідно зі статтею 32 Конституції України «Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини». Статтею ж 31 Конституції гарантується таємниця кореспонденції.
Цивільний кодекс України визначає заборону поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278), зокрема, право на повагу до честі та гідності; закріплює право на таємницю кореспонденції (стаття 306); визначає, що фотозйомка та поширення фотографій не може проводитись без згоди на це особи (статті 307-308), а згідно зі статтями 31-32 ЦКУ, згоду на проведення фотозйомки та поширення фотографій дитини можуть надати тільки батьки чи особи, які їх замінюють.
Таким чином, зйомка дитини через мережу Інтернет та поширення її фото- чи відео-зображень є порушенням цивільного законодавства. Ці зображення мають бути видалені з мережі.
Якою є кримінальна відповідальність?
Злочином є незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення
конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу (стаття 182, Кримінальний кодекс України).
Якщо ж фото дитини або його поширення було вчинено із застосуванням погроз, шантажу, зламу аккаунта, це може бути кваліфіковано як наступні злочини:
– порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер (стаття 163, ККУ);
– вимагання (стаття 189): «вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому
віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (вимагання)»;
– шахрайство (стаття 190): «Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство)».
Право на захист від усіх форм насильства.
Згідно з Конвенцією ООН про права дитини (статті 19, 32, 34, 36) діти мають право на захист від усіх форм насильства та експлуатації.
Це ж право закріплене і Законом України «Про охорону дитинства» (статті 1, 10, 32).
Зокрема, згідно з визначеним законом:
– жорстоке поводження з дитиною - будь-які форми фізичного, психологічного, сексуального або економічного насильства над дитиною, зокрема домашнього насильства, а також будь-які незаконні угоди стосовно дитини, зокрема вербування, переміщення, переховування, передача або одержання дитини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану дитини;
– дитина, яка перебуває у складних життєвих обставинах, - дитина, яка потрапила в умови, що негативно впливають на її життя, стан здоров’я та розвиток у зв’язку з інвалідністю, тяжкою хворобою, безпритульністю, перебуванням у конфлікті із законом, залученням до найгірших форм дитячої праці, залежністю від психо-тропних речовин та інших видів залежності, жорстоким поводженням, зокрема домашнім насильством, ухилянням батьків, осіб, які їх замінюють, від виконання своїх обов’язків, обставинами стихійного лиха, техногенних аварій, катастроф, воєнних дій чи збройних конфліктів тощо, що встановлено за результатами оцінки потреб дитини.
Кібербулінг
Окремого визначення для кібербулінгу в Україні не існує. Однак визначення самого
булінгу включає “...у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу...” (Закон України “Про освіту”, стаття 1).
Відповідальність за вчинення булінгу визначена статтею 173-4 КУпАП, та передбачає відповідальність як кривдника, так і керівництва закладу освіти за неповідомлення поліції про виявлені випадки булінгу щодо учня.
Важливо зазначити, що під адміністративну відповідальність потрапляють такі випадки: по-перше, булінг стався за участі дитини, по-друге, між учасниками освітнього процесу (тобто між учнями освітнього закладу або між педагогічними працівниками та учнями).
Якщо дитина зазнала кібербулінгу від людини, яку вона зустріла тільки онлайн, притягнути кривдника до відповідальності за статтею 173-4 КУпАП буде неможливо.
Однак дитині необхідна підтримка значимого дорослого, у тому числі вчителя, який допоможе видалити небажаний контент з мережі та заблокувати булера.
Додатково з Порядком реагування на випадки булінгу (Наказ МОН №1646 від 28.12.2019) можна ознайомитись безпосередньо за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0111-20#Text.
Сексторшен
Залежно від вимог злочинця передбачає відповідальність за порушення приватного життя та вимагання (якщо вимогою є надіслати гроші за збереження інтимних фотографій у таємниці), або, може класифікуватись як сексуальне насильство, примушування до вступу в статевий зв’язок (статті 153, 154 ККУ; якщо вимогою є вчинення дій сексуального характеру).
Грумінг
Процес входження в довіру дитини може включати в себе надсилання їй інтимних зображень з боку злочинця (що може кваліфікуватись як розбещення дитини, стаття 156 ККУ), а схиляння дитини до того, аби вона зробила свої інтимні фото/відео або здійснила такі дії в форматі стріму - є підбурюванням до виготовлення дитячої порнографії (стаття 301 ККУ).
Порнографічний контент.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про захист суспільної моралі» поширення серед неповнолітніх продукції сексуального чи еротичного характеру забороняється; поширення порнографічної продукції в Україні передбачає кримінальну відпо-відальність згідно зі статтею 301 ККУ.
Джерело: https://stop-sexting.in.ua/category/materials/resources/
Комментариев нет:
Отправить комментарий