Соціально-психологічний портрет булера

К. Босворт та його колеги пропонують виділяти три типи булерів:

·        Агресивні;

·        Тривожні;

·        пасивні.

Агресивні булі – дуже жорстокі, зі зниженим самоконтролем і високим рівнем самоповаги. Це найчисленніша категорія булі.

Поведінка тривожних булі є компенсаторною та провокативною. Вони багато в чому подібні за характеристиками на своїх жертв. Саме небажання стати жертвою і спонукають їх жити в атмосфері насильницьких контратак і робить їх булерами.

Пасивний тип булерів, що на думку І. Бєрдишева є варіантом тривожних, які безпосередньо використовують насильство для самозахисту і підйому свого престижу в класі. Вони лише зовні сприймаються своїми жертвами як сильні і могутні. Насправді, за результатами дослідження, від 30% до 40% цих дітей страждають від депресії. Їх поведінка – швидше крик про допомогу або SOS-поведінка в термінології російського підліткового психіатра Ю. Скроцького.

·        Д. Ольвеус визначає такі типові риси учнів, схильних ставати агресорами: вони відчувають сильну потребу панувати і підпорядковувати собі інших учнів, домагаючись таким шляхом своїх цілей;

·        вони імпульсивні і легко приходять в ярість;

·        вони часто зухвало і агресивно поводяться по відношенню до дорослих, включаючи батьків і вчителів;

·        вони не відчувають співчуття до своїх жертв;

·        якщо це хлопчики, то вони зазвичай фізично сильніше за інших хлопчикі.

мотиви діяльності агресорів:

·        бажання мати владу і домінувати над іншими учасниками групи;

·        у зв'язку з особливостями сімейного виховання, такі діти володіють високим рівнем агресивності: успішні агресивні дії дозволяють їм відчувати задоволення;

·        агресор може отримувати від жертви підкріплення насильницьких дій у вигляді грошей або цінних предметів;

·        агресивна поведінка в багатьох класах гарантує високий соціальний статус у групі.

·        Одним з найважливіших мотивів насильницьких дій дітей-агресорів є формування високого соціального статусу в групі. Здійснення насильницьких дій у більшості груп асоціюється з проявами сили і здібностями домагатися будь-яких цілей. Відповідно, насильницькі дії можуть призводити до підвищення статусу дитини-агресора в групі.

Серед інших індивідуальних та соціальних характеристик агресорів можна виокремити наступні:

·        контроль інших шляхом фізичного впливу або вербального залякування; низький рівень емпатії;

·        в дитинстві часто були свідками агресивних моделей поведінки;

·        озлоблені та мстиві;

·        неадекватно сприймають дії інших як ворожі та загрозливі;

·        виховувались в родині з бідними моделями комунікації з іншими людьми; мають більші шанси опинитись в асоціальній або кримінальній групі;

·        мають досвід негативної моделі вирішення конфліктів батьками;

·        вважають, що агресія – єдиний шлях підвищити свою самооцінку; вважають фізичний образ важливим для почуття влади та контролю;

·        фокусуються на агресивних думках;

·        зростання в конфліктних та проблемних родинах;

·        страждають від фізичного та емоційного насильства вдома;

·        демонструють нав’язливі або ригідні дії.

Досвід нaсильницької поведінки серйозно впливає нa розвиток особистості, формувaння Я-концепції дитини, на адекватність її сaмооцінки, а тaкож на формування системи цінностей, комунікативних вмінь та навичок дитини. Підлітковий вік характеризується прагненням зaвоювання популярності і соціaльного стaтусу в групі. Тому діти, у яких адекватно не сформована Я-концепція, рівень домагань та самооцінка, комунікативні навички – обирають стрaтегію приниження інших, як прийнятний спосіб задоволення своїх бажань та потреб. Такі діти ввaжають свою поведінку цілком випрaвдaною, у них середній або нижче середнього рівень тривожності, на відміну від дітей-жертв булінгу.

Наслідками булінгу для самих його ініціаторів – булерів, є: підвищений ризик антисоціальної та делінквентної поведінки в дорослому віці (вандалізм, крадіжки в магазинах, вживання алкоголю та наркотичних речовин тощо); в 4 рази більші шанси ніж у інших дітей, бути засудженим за злочин скоєний до 24 років; вчинення фізичного булінгу є фактором ризику скоєння жорстокого насильства у віці 15-25 років.

Джерело: http://autta.org.ua/ua/materials/material/Sots-alno-psiholog-chniy-portret-ditini-agresora/