Година психолога "Скажи "ні!" булінгу!"

 

4 травня в усьому світі відзначається Міжнародний день проти булінгу. На жаль, ця проблема доволі поширена в Україні.

Поміркуй, чим ви схожі з однокласниками та чим відрізняєтесь? Яких рис більше – відмінних чи схожих?

Усі люди різняться між собою. Одні мають білий колір шкіри, інші  - чорний або жовтий. Одні люди високі, інші – невисокі. Одні стрункі, інші – повні. Люди звертають увагу на відмінності, але це не означає, що хтось є кращим за інших. Хоча в історії були випадки, коли люди лише через колір шкіри чи соціальне походження принижували інших людей, вважали їх шкіри чи соціальне походження принижували інших людей, вважали їх гіршими за себе.

Мотивацією до булінгу, або цькування стають заздрість, помста, відчуття неприязні, прагнення відновити справедливість; боротьба за владу; потреба підпорядкування лідерові, нейтралізації суперника, самоствердження самоствердження тощо.

Як показує практика, форми шкільного булінгу можуть бути різними:

·        систематичні кепкування з будь якого приводу (від національності до

·        зовнішнього вигляду дитини);

·        задирство;

·        фізичні і психічні приниження;

·        різного виду знущання;

·        бойкот та ігнорування;

·        псування особистих речей та ін.

Булінг може проявлятись у вигляді:

·        психологічного тиску (образи, приниження,

·        погрози, ігнорування тощо) та фізичних знущань (удари, поштовхи,

·        принизливий фізичний контакт, побиття та інше). Не рідко фізичний і психологічний  тиск об’єднуються.

Уважно прочитайте ситуації та визначте, в якій з них має місце позитивний вплив однолітків, а в якій негативний:

1.     Однокласники разом сміються з жарту, який розказав їх товариш;

2.     Однокласники сміються зі свого друга, тому що він забудькуватий;

3.     Дівчата грають на перерві в командну гру і не беруть свою однокласницю;

4.     Однокласниця принесла цукерки і ділиться ними зі своїми друзями;

5.     На змаганнях капітан команди обирає учасників;

6.     Однокласниця поширила в соцмережі неправдивий допис про їх товаришку.

 

Як впоратись самостійно, коли тебе цькують?

 

1.     Ігноруйте кривдника. Якщо є можливість, намагайтесь уникнути сварки, зробіть вигляд, що вам байдуже і йдіть геть. Така поведінка не свідчить про боягузтво, адже, навпаки, іноді зробити це набагато складніше, ніж дати волю емоціям;

2.     Якщо ситуація не дозволяє вам піти, зберігаючи самовладання, викорис тайте гумор. Цим ви можете спантеличити кривдника/кривдників, відволікти його/їх від наміру дошкулити вам;

3.     Стримуйте гнів і злість. Адже це саме те, чого домагається кривдник. Говоріть спокійно і впевнено, покажіть силу духу.

4.     Не вступайте в бійку. Кривдник тільки й чекає приводу, щоб застосувати силу;

5.     Що агресивніше ви реагуєте, то більше шансів опинитися в загрозливій для вашої безпеки і здоров'я ситуації;

6.     Не соромтеся обговорювати такі загрозливі ситуації з людьми, яким ви

довіряєте. Це допоможе вибудуват и правильну лінію поведінки і припинити насилля.

 

Перегляньте відеоролик «Як реагувати?»: 

Прочитайте, будь ласка, ситуації та визначте, чим ви зможете допомогти жертві, знайдіть шляхи захисту для неї та безпечної поведінки. Допомогою для виконання завдання може бути рекомендації «Як впоратись самостійно, коли тебе цькують?»

Ситуація 1.

Вона як завжди сиділа за партою, хоча всі її однолітки метушилися та галасували під час перерви. Світлана спостерігала щодня одну й ту саму картину: дівчатка весело сміються, жартують та кокетливо поглядають на хлопців. Звичайно, адже вони не носять цих потворних окулярів та брекетів на зубах. Через них вона терпіла стільки знущань та насмішок серед однокласників..! Тільки вдома вона могла насолодитися любов’ю та теплом, яке дарували їй її батьки. Порожній клас. За партою самотньо сидить Світлана. До неї підходять двоє дівчат. Це її однокласнці. Починають насміхатися з дівчинки: забирають окуляри, кидають на підлогу зошити та книжки, топчуть їх. Дівчинка починає плакати.

Ситуація 2.

Кожен ранок Максима починався з того, що він чув чергову сварку батька та матері. Так сталося і цього разу. Він проспав і похапцем одягнувся і вибіг на вулицю. Снідати не хотілось, та й ні мама, ні тато не помітять, що його вже нема. Він звик. Адже давно його у сім ї не помічали. До школи також не хотілося іти. Адже там старші хлопці знову почнуть знущатися з нього: чіпляти на спину образливі прізвиська, давати стусани, ставити підніжки. Було дуже важко, адже пожалітися було нікому… Школа. Продзвенів дзвінок на перерву. Із засмученим обличчям Максим вийшов з класу. В цей ч ас до нього підійшли троє старшокласників. Почали знущатися, насміхатися. Один з них поплескав Максима по спині, причепивши листок з написом «Вдар мене». Хлопець про це не знав. Максима боляче штовхнули і він упав. Було дуже боляче. На очі навернулися сльози.

 

Ситуація 3

 

Колись Саша жив у щасливій сім’ї. Але після розлучення батьків мати була постійно зайнята. А він так хотів уваги та тепла. Адже він також важко переживав розлучення батьків хоча і не показував цього. Через це він почав погано вчитися. Часто конфліктував з вчителями та дітьми. Цей день у школі не був винятком. Після уроку він побився з однокласником, нагрубив вчительці, яка зробила йому зауваження і як завжди прийшов на уроки не підготовленим. Однокласники Сашка незлюбили і часто насміхалися та не приймали у спільну компанію. Але він не виказував свого болю через це. Насправді йому було страшно… Школа. Уроки давно закінчилися. Всі порозходилися. Сашкові не хотілося іти додому. Сашко одягає свою куртку. В цей час підходять двоє старшокласників, пропонують цигарку. Сашко, спочатку вагається, а потім наважується піти з ними закурити. Виходячи з гардеробу, старшокласники починають вимагати у хлопця гроші. Сашко пояснює, що у нього немає грошей. Хлопців це обурює і вони починаю ть його бити.

 

Чи виникали у вас труднощі під час виконання завдання? Якщо так, то які саме?

Які емоції ви відчували до дітей, які опинились в складних ситуаціях?

Які б поради ви дали героям ситуацій?

 

Пам’ятайте! Для того, щоб припинити насилля, варто звернутися до дорослих, яким ви довіряєте!

Ви, напевно, знаєте дітей, яким подобається демонструвати свою силу. Вони обирають когось слабшого і починають кривдити: дражнити, розпускати про нього плітки чи навіть штовхати, бити, псувати його речі. Ви маєте знати, що все це не забавки, а ганебні прояви насилля, яке є дуже небезпечним для всіх його учасників. Діти, які стають жертвами насилля,почуваються жахливо. Вони починають гірше вчитися, часто хворіють, відмовляються ходити до школи. Однак і ті, хто їх ображає (агресори), даремно вважають себе героями. Насправді їх ніхто не любить. У них немає справжніх друзів, а є лише підлабузники, які боять ся стати наступними жертвами. Ті, хто мовчки спостерігає і не втручається у конфлікт, звикають миритися з несправедливістю і коритися злу. Якщо ви стали жертвою або свідком насилля, ніколи не терпіть цього! Розкажіть про все дорослим, яким довіряєте: батьк ам, учителеві, шкільному психологові.

Відмінності доповнюють і збагачують суспільство. Щоб жити в світі, людям треба навчитися жити, вирішуючи проблеми і завдання на основі взаєморозуміння.

Джерело: https://naurok.com.ua/skazhi-ni-bulingu-200801.html