Вербальна агресія учня: що робити?

 

         Вербальна агресія - це слова, що завдають болю і змушують повірити людину в те, що вона не має здібностей, що вона невірно сприймає оточуючий світ. Невидима зовні, вербальна агресія руйнує зсередини. Особливо, коли агресор робить вигляд, що нічого не відбувається. Така агресія може бути відкритою (гнівні випади та образи) або прихованою (дуже непомітною та поступовою, наприклад, "промивання мізків"). Відкрита агресія - це звинувачення в чомусь, чого дитина або педагог ніколи не робив і не думав робити. Прихована агресія має більш руйнівну силу. Вона скерована на те, щоб підпорядкувати людину в такий спосіб, щоб вона навіть не здогадувалась про це.

         Словесна агресія непередбачувана, і це одна з основних характеристик цього виду агресії. Партнера буквально вибивають з колії, збивають з пантелику, шокують злі, повні сарказму жарти, уколи та коментарі агресора. Людина ніколи не буває готова до нападу, і, тим більше, вона не може зрозуміти, за що її атакують та як уникнути нападу. Вербальна агресія має тенденцію посилюватися, вона стає більш інтенсивною, частішою і приймає все більш витончені форми. Наприклад, на початковому етапі спілкування учень-підліток може атакувати вчителя лише злими випадами під виглядом жартів або навпаки стриманістю, додаючи потім і інші форми агресії.

         Отже, можна зробити висновок, що вербальна агресія - проблема побудови відносин. Що ж робити педагогу для відновлення порозуміння з учнем?

·        Відкритість.

Педагог, який відмовляється слухати учня, заперечує його переживання, відмовляється ділитися своїми думками та переживаннями - перш за все, порушує основний закон відносин. Якщо учень проявляє себе, як агресор, залежно від його віку, варто зупинити дитину такими фразами: "Я не бажаю більше від тебе це чути", "Я не можу поважати тебе, поки ти зі мною так розмовляєш", "Так, досить. У класі ти не будеш зі мною так розмовляти". І після цього запропонувати відкрито та щиро обговорити можливу проблему: "Лише за таких умов я буду говорити з тобою про справи, які тебе й мене турбують".

·        Прагнення зрозуміти та конструктивна конфронтація.

Агресор постійно суперечить, заперечує партнерові, але свою точку зору при цьому не висловлює. Тому почніть свою думку зі слова "Так" й підтримайте одну з ідей агресора, після чого додайте до речення слово "але" й висловіть лише одне неузгодження з позицією співрозмовника.

·        Прагнення підтримати досягнення і почуття іншого.

Знецінення досягнень і почуттів іншого є заперечує реальність та досвід партнера та є у вищій мірі руйнівним. Якщо партнер, наприклад, говорить "Мені було боляче чути від тебе таке..." агресор каже у відповідь що-небудь, що знецінює почуття партнера. Наприклад: "Ви занадто чутливі", "Ви не розумієте жартів". Дайте відповідь: "Ми можемо бути різними і при цьому домовлятися".

·        Блокування агресії, проявленої у формі замаскованих жартів.

Обезцінювання справжніх переживань - одна з ознак агресії. Принизливі коментарі, замасковані під жарти, зазвичай спрямовані проти жертви. А якщо партнер каже "Думаю, в цьому немає нічого смішного", агресор відповість знеціненням: "У тебе кепсько з почуттям гумору". Агресор може навіть налякати партнера, а потім посміятися, наче це був жарт. Зрозумійте цього "перевертня" у спілкуванні та запропонуйте поговорити про нього.

·        Прояснення інформації.

Вербальний агресор відмовляється спілкуватися, створює спірні ситуації або недомовляє інформацію. У такий спосіб він запобігає будь-яким спробам врегулювати конфлікт. Блокування інформації він здійснює шляхом прямої вимоги припинити обговорення або за допомогою зміни теми. Ось приклади блокування: "Ви знаєте, що я маю на увазі! Ви мене чули. Я повторювати не буду. Досить!". Дайте відповідь, засновану на розумінні: "Я розумію, що тебе це злить. Візьміть тайм-аут і спробуємо іншим часом спокійно прояснити те, що тебе непокоїть".

·        Пропонування емоційної підтримки.

Існують такі форми відмови агресора від емоційної підтримки: коментарі, які спрямовані на те, щоб зруйнувати інтерес і ентузіазм, пряма відсіч, саботаж, погроза. Педагогу варто усвідомлювати цей спосіб захисту дитини, залишатися поряд і створювати атмосферу безпеки для учня: "Мені важлива твоя думка з цього приводу, я готовий вислухати тебе зараз (через 10 хвилин, після уроку).

·        Спокійний, доброзичливий тон.

Командний тон заперечує рівноправність, агресор не визнає за партнером автономної особистості. Коли вчитель віддає накази замість прохань, він залякує учня. Лише емоційно спокійний голос здатен справді заспокоїти агресора та вивести його на конструктивну взаємодію.

 

Автор: Соломудра О.І.

 

Джерело:http://library.ippro.com.ua/attachments/article/171/психологічні%20причиниd.pdf