6 квітня відзначається День без конфліктів. Одним із засобів вирішення конфліктів є медіація.
Успішне використання медіації в примиренні громад, вирішенні
бізнес-конфліктів і налагодженні трудових відносин дало підстави для поширення цього способу примирення на освітню галузь. На початку 1980-х рр. громадські центри медіації США розробили систему шкільної медіації, навчаючи учнів медіювати конфлікти своїх ровесників. Ідея шкільної медіації базується на чотирьох постулатах: конфлікт є нормальною частиною життя, яку можна використовувати як можливість для навчального й особистісного зростання школярів; оскільки конфлікти неминучі, формування навичок вирішення конфліктів є важливим для довготривалого успіху молоді, так само як вивчення геометрії або історії; здебільшого школярі можуть вирішити свої конфлікти з допомогою інших школярів так само ефективно, як і з допомогою дорослих; заохочення конфліктуючих учнів вирішувати конфлікти шляхом співпраці є ефективнішим методом запобігання виникненю майбутніх конфліктів і розвитку відповідальності школярів.
бізнес-конфліктів і налагодженні трудових відносин дало підстави для поширення цього способу примирення на освітню галузь. На початку 1980-х рр. громадські центри медіації США розробили систему шкільної медіації, навчаючи учнів медіювати конфлікти своїх ровесників. Ідея шкільної медіації базується на чотирьох постулатах: конфлікт є нормальною частиною життя, яку можна використовувати як можливість для навчального й особистісного зростання школярів; оскільки конфлікти неминучі, формування навичок вирішення конфліктів є важливим для довготривалого успіху молоді, так само як вивчення геометрії або історії; здебільшого школярі можуть вирішити свої конфлікти з допомогою інших школярів так само ефективно, як і з допомогою дорослих; заохочення конфліктуючих учнів вирішувати конфлікти шляхом співпраці є ефективнішим методом запобігання виникненю майбутніх конфліктів і розвитку відповідальності школярів.
Шкільна медіація у різних її формах поширена в усьому світі, країни на всіх континентах об’єднані спільними цінностями шкільної медіації. Відбуваються міжнародні конференції з обміну досвідом роботи шкільних центрів медіації.
Перший шкільний центр медіації в Україні запроваджено ще в 1994 році в м. Іллічівськ (нині — Чорноморськ). Нині багато українських шкіл застосовують медіацію для врегулювання та профілактики конфліктів і спостерігається позитивна динаміка щодо збільшення їх кількості.
Перший шкільний центр медіації в Україні запроваджено ще в 1994 році в м. Іллічівськ (нині — Чорноморськ). Нині багато українських шкіл застосовують медіацію для врегулювання та профілактики конфліктів і спостерігається позитивна динаміка щодо збільшення їх кількості.
Особливості шкільної медіації
Порівняно з медіацією в інших сферах, шкільна медіація має особливості, зумовлені розширеним спектром завдань. Так, окрім власневирішення поточного конфлікту в навчальному закладі надзвичайно важливою є навчально-виховна функція. У медіації діти навчаються управлятия конфліктами, приймати рішення і відповідати за власні вчинки, слухати опонента тощо — тобто усього арсеналу навичок, володіння яки- ми сприятиме формуванню майбутньої емоційно компетентної нації. Для шкільного середовища важливим є акцент на відновленні відносин
між учасниками конфлікту та створенні дружньої атмосфери, що сприятиме навчанню. Важливе завдання, що стоїть перед медіацією в школі, — створення безпечного середовища та профілактика правопорушень. Створення служб примирення в Україні рекомендовано в листі Міністерства освіти і науки України «Щодо подолання злочинності серед неповнолітніх та організації профілактичної роботи», зокрема зазначається, «у школах, в яких активно діють програми медіації, кількість звернень до шкільної адміністрації з приводу конфліктів та кількість бійок серед учнів зменшуються на 80%, а кількість випадків тимчасового усунення школярів від навчання — на 75%».
між учасниками конфлікту та створенні дружньої атмосфери, що сприятиме навчанню. Важливе завдання, що стоїть перед медіацією в школі, — створення безпечного середовища та профілактика правопорушень. Створення служб примирення в Україні рекомендовано в листі Міністерства освіти і науки України «Щодо подолання злочинності серед неповнолітніх та організації профілактичної роботи», зокрема зазначається, «у школах, в яких активно діють програми медіації, кількість звернень до шкільної адміністрації з приводу конфліктів та кількість бійок серед учнів зменшуються на 80%, а кількість випадків тимчасового усунення школярів від навчання — на 75%».
Відновні практики —практики, спрямовані на вирішення конфліктних ситуацій, які передбачають відновлення порушених унаслідок конфлікту відносин його учасників та їхнього оточення, відшкодування завданої конфліктом шкоди та створення шкільної атмосфери, яка знижує ризик виникнення таких ситуацій. Це нова парадигма мислення і розвитку практики включення, поваги і відповідальності.
Коло — відновна практика, що сприяє залученню до вирішення проблеми усіх зацікавлених осіб і забезпечує їхню активну участь в обговоренні ситуації та прийнятті рішень. Головною особливістю Кола є те, що кожен з учасників має можливість висловити власну думку та бути почутим іншими шляхом проведення процедури, що забезпечує рівність усіх учасників.
Способи організації медіації у школі
Нині в різних школах світу представлено три основні підходи до запровадження медіації в школі. Перший підхід передбачає наявність у школі дорослого медіатора, до якого скеровують учасників конфлікту. Медіатор також проводить Кола, зустрічі примирення, шкільні конференції. За такого підходу переваги медіаційного врегулювання отримують учасники конфлікту або відновних практик, що проводить медіатор, включаючи взяття відповідальності на себе, усвідомлення вчиненого, відчуття справедливості відшкодування (якщо необхідно) та зниження вірогідності повторення порушення. Саме дорослий медіатор ефективний, коли у конфлікті задіяні дорослі учасники (педагоги або батьки), та у роботі із серйозними проблемами, наприклад цькування або правопорушення,
вчинені школярами.
вчинені школярами.
Ненасильницьке спілкування — метод спілкування, який ґрунтується на емпатії, утриманні від оцінювання і критики, роботі з фактами, почуттями і потребами — власними та опонента. Метод базується на такому постулаті: немає конфліктів на рівні потреб, складні ситуації можна вирішити за рахунок застосування інших стратегій задоволення потреб.
Другий підхід передбачає створення шкільної служби порозуміння (ШСП), тобто наявність мінімум одного дорослого медіатора, який виступає координатором служби, та залучення до врегулювання конфліктів медіаторів-ровесників — учнів, які пройшли спеціальне навчання медіації. Крім медіацій, проект передбачає проведення Кіл примирення, зустрічей примирення, інших відновних практик. Запуск ШСП потребує розширеної просвітницької роботи серед батьків, педагогічного колективу та адміністрації школи. Від підтримки дорослих у діяльності учнів-медіаторів здебільшого залежить успіх проекту. Шкільна служба порозуміння дає змогу найефективніше досягати всіх цілей, які стоять перед шкільною медіацією, оскільки самі учні стають носіями ідеї відновного підходу.
В окремих навчальних закладах США було запроваджено третій, суцільний підхід до шкільної медіації. Він включає всі заходи, що впроваджуються у шкільній службі порозуміння, а також навчання основ медіації та навичок ненасильницького спілкування (ННС) всіх педагогів та адміністрації. Додатково кожен педагог поглиблено вивчає певний аспект медіації та презентує його колегам. Так, хтось спеціалізується на проведенні Кіл цінностей і примирення, хтось знається на проблемах цькування, хтось глибоко розуміється на роботі з почуттям сорому, а хтось є експертом у відновленні відносин між учнем правопорушником і громадою учнів. Програма підтримується проведенням шкільних конференцій, семінарів для батьків і навчанням грамотній комунікації. Такий підхід — перспектива, на яку можуть орієнтуватися школи, що вже запровадили ШСП і мали можливість відчути переваги від її діяльності.
Переваги впровадження медіації ровесників
Школярі мають чимало переваг перед досвідченими фахівцями під час вирішення конфліктів, що виникають між однолітками.
Той факт, що школярі у вирішенні конфліктної ситуації не стикаються з авторитетом дорослих, а отримують допомогу від ровесників, налаштовує їх на прийняття таких послуг і надання згоди на співпрацю.
Учні часто стають свідками суперечок і можуть запропонувати свою допомогу на ранніх стадіях конфлікту, коли дорослі про нього не знають.
Під час медіації діти значно відвертіші, швидше відкриваються та знаходять спільну мову.
Ровесники в ролі медіаторів викликають у сторін конфлікту повагу та шанобливе ставлення. Спостерігаючи за врівноваженою та впевненою поведінкою медіаторів, сторони конфлікту налаштовуються на позитивне сприйняття ситуації та серйозний підхід до її вирішення.
Найбільшу користь від такої діяльності отримують самі учні-медіатори. Робота медіатора дає дітям можливість самореалізації та сприяє розвитку в учнів:
• поваги до права кожного на задоволення власних потреб і захист своїх інтересів (без шкоди чужим інтересам);
• культури конструктивної поведінки в конфлікті;
• чуйності до переживань інших;
• уміння поставити себе на місце іншого;
• здатності приймати інших;
• почуття власної гідності та самоповаги;
• усвідомлення сили свого впливу на навколишній світ.
Учні-медіатори зазначають, що розуміють відповідальність, яку на них покладено. Багато з них розповідають про те, що робота медіатора допомагає їм самим у вирішенні повсякденних проблем і працює як профілактика вчинення ними помилок, подібних до тих, які вони допомагають вирішувати. Дослідження засвідчують, що учні-медіатори демонструють поліпшення академічної успішності.
Той факт, що школярі у вирішенні конфліктної ситуації не стикаються з авторитетом дорослих, а отримують допомогу від ровесників, налаштовує їх на прийняття таких послуг і надання згоди на співпрацю.
Учні часто стають свідками суперечок і можуть запропонувати свою допомогу на ранніх стадіях конфлікту, коли дорослі про нього не знають.
Під час медіації діти значно відвертіші, швидше відкриваються та знаходять спільну мову.
Ровесники в ролі медіаторів викликають у сторін конфлікту повагу та шанобливе ставлення. Спостерігаючи за врівноваженою та впевненою поведінкою медіаторів, сторони конфлікту налаштовуються на позитивне сприйняття ситуації та серйозний підхід до її вирішення.
Найбільшу користь від такої діяльності отримують самі учні-медіатори. Робота медіатора дає дітям можливість самореалізації та сприяє розвитку в учнів:
• поваги до права кожного на задоволення власних потреб і захист своїх інтересів (без шкоди чужим інтересам);
• культури конструктивної поведінки в конфлікті;
• чуйності до переживань інших;
• уміння поставити себе на місце іншого;
• здатності приймати інших;
• почуття власної гідності та самоповаги;
• усвідомлення сили свого впливу на навколишній світ.
Учні-медіатори зазначають, що розуміють відповідальність, яку на них покладено. Багато з них розповідають про те, що робота медіатора допомагає їм самим у вирішенні повсякденних проблем і працює як профілактика вчинення ними помилок, подібних до тих, які вони допомагають вирішувати. Дослідження засвідчують, що учні-медіатори демонструють поліпшення академічної успішності.
І, зрештою, від впровадження методу медіації ровесників дуже виграють самі дорослі. Адже звільняється час координаторів, діти самі стають розповсюджувачами ідей медіації, а отже, суттєво підсилюють просвітницьку діяльність. Усі міжнародні та українські дослідження засвідчують вивільнення часу для інших завдань у директорів. Адже на 80% зменшується кількість конфліктів, що надходять до відома директора школи. За відгуками самих освітян, у чиїх школах запроваджена медіація ровесників, цінним є не лише врегулювання конфліктів, яких не так багато в маленьких школах дрібних населених пунктів, а виховання культури порозуміння серед учнів, формування довірливої атмосфери, за якої навчання є ефективним, зменшення самого підґрунтя для виникнення та загострення конфліктних ситуацій.
Відновні можливості шкільної медіації
Для дітей взяття відповідальності за свої вчинки — надзвичайно цінний досвід. Дитина дізнається про наслідки своїх дій, про почуття опонента щодо суперечки, самостійно приходить до небохідності відшкодувати втрату та відновити відносини з іншим учасником конфлікту — такий досвід є трансформаційним. На відміну від досвіду отримання покарання, навіть якби воно було ідентичним до того відшкодування, до якого прийшов учасник конфлікту самостійно, саме досвід усвідомлення чужої втрати через власні дії не дає змоги дитині знову вдаватися до подібних вчинків. Шкільна медіація дуже високо зарекомендувала себе як практика відновлення у громаді учнів, які вчинили правопорушення. Так, медіатор у кримінальних справах міста Білої Церкви розповідає, що малолітні правопорушники, які брали участь у медіації, не скоювали повторних злочинів. За словами Голови ГО «Жіночі Ініціативи» Ірини Таран, у її практиці є непоодинокі випадки, коли підлітки, що вже здійснювали значні правопорушення та були схильними до повторення злочинних дій, завдяки медіації не лише вирішували конкретний конфлікт на новому рівні, а й повністю змінювали систему цінностей, замість злочинців їхніми рольовими моделями ставали медіатори, ці підлітки успішно проходили навчання та згодом самі ставали шкільними медіаторами, їхнє життя повністю змінювалося.
Як відбувається впровадження шкільної служби порозуміння
Інтеграція методу «Шкільної медіації» починається з навчання медіації майбутнього координатора проекту. Досвід українських шкіл засвідчив, що оптимально навчати потрібно не менше двох представників школи.
Цей простий крок є значним внеском у неперервну системну діяльність майбутньої ШСП, у випадку припинення основним координатором виконання своїх функції (через тривалу хворобу, зміну місця роботи тощо). Медіатор може бути і шкільним психологом, і соціальним педагогом або викладачем. Наступним крокам медіації навчаються учні старших класів. «Незалежне суспільство
за освіту і права людини» (SIEDO) рекомендує мати одного медіатора-однолітка на кожні сто учнів навчального закладу. Під час створення служби порозуміння навчання медіації дітей проводять тренери того ж центру, який проводив навчання дорослих представників школи. Згодом координатор проходить додаткове навчання навичок тренування і навчає тренерству учнів-медіаторів. Оскільки частина медіаторів щороку випускається зі школи, координатор за допомогою учнів-тренерів із медіації щороку проводить навчання нових медіаторів.
Цей простий крок є значним внеском у неперервну системну діяльність майбутньої ШСП, у випадку припинення основним координатором виконання своїх функції (через тривалу хворобу, зміну місця роботи тощо). Медіатор може бути і шкільним психологом, і соціальним педагогом або викладачем. Наступним крокам медіації навчаються учні старших класів. «Незалежне суспільство
за освіту і права людини» (SIEDO) рекомендує мати одного медіатора-однолітка на кожні сто учнів навчального закладу. Під час створення служби порозуміння навчання медіації дітей проводять тренери того ж центру, який проводив навчання дорослих представників школи. Згодом координатор проходить додаткове навчання навичок тренування і навчає тренерству учнів-медіаторів. Оскільки частина медіаторів щороку випускається зі школи, координатор за допомогою учнів-тренерів із медіації щороку проводить навчання нових медіаторів.
Важливий етап впровадження медіації у школі, який дуже легко недооцінити, — це просвітницька діяльність. Надзвичайно важливо, щоб і батьки, і педагоги, і адміністрація, і діти всіх класів знали, чим саме займається медіатор, і розуміли переваги вирішення конфлікту за допомогою ШСП. На цьому етапі доцільно провести презентації з основ конфліктології для всіх учнів і дорослих представників школи. Українські школи мають чимало оригінальних напрацювань у комунікації суті та переваг медіації. Учні влаштовують тематичні вистави, створюють плакати та наповнюють сторінки служби в соціальних мережах. Координатори спілкуються з батьками та педагогами.
Чинники успішної роботи шкільної медіації
За різним оцінюванням, через 2—3 роки після впровадження медіація продовжує застосовуватися лише в половині шкіл. Дослідження SIEDO та Українських інститутів засвідчують, що для успішного функціонування Програми шкільної медіації необіхні:
• добровільність усіх учасників шкільної медіації. Так само як участь у медіації є лише добровільною для учасників конфлікту, й адміністрація школи, і координатор, і медіатори-ровесники найефективніше сприяють роботі шкільної медіації тоді, коли самі зацікавлені в ній;
• підтримка з боку адміністрації. Залежно від ситуації, така підтримка може бути потрібна у вигляді дозволу медіаторам-ровесникам затриматись у приміщенні школи після закінчення робочого часу; у підтримці ініціатив учнів; у довірі до здатності підлітків самостійно врегулювати учнівські конфлікти;
• координація ШСП одним або кількома дорослими, зацікавленними працівниками; наявність мінімум двох підготовлених дорослих медіаторів у школі;
• позитивне ставлення вчителів та учнів до проекту, спрямування педагогами та учнями учасників конфлікту до ШСП;
• наявність окремого приміщення є вагомим внеском в ефективну діяльність ШСП.
На підтримці адміністрацією як одному з найголовніших чинників успішної роботи ШСП наголошують всі тренери та організації, що сприяють впровадженню медіації в освітніх закладах України і світу. За словами тренера зі шкільної медіації Павла Горбенка, «Головне у моїй роботі — передати дорослим довіру до дітей, переконати довіряти дітям відповідальність за самостійне врегулювання конфліктів».
Джерело: http://www.osvitaua.com/2017/05/57985/
• добровільність усіх учасників шкільної медіації. Так само як участь у медіації є лише добровільною для учасників конфлікту, й адміністрація школи, і координатор, і медіатори-ровесники найефективніше сприяють роботі шкільної медіації тоді, коли самі зацікавлені в ній;
• підтримка з боку адміністрації. Залежно від ситуації, така підтримка може бути потрібна у вигляді дозволу медіаторам-ровесникам затриматись у приміщенні школи після закінчення робочого часу; у підтримці ініціатив учнів; у довірі до здатності підлітків самостійно врегулювати учнівські конфлікти;
• координація ШСП одним або кількома дорослими, зацікавленними працівниками; наявність мінімум двох підготовлених дорослих медіаторів у школі;
• позитивне ставлення вчителів та учнів до проекту, спрямування педагогами та учнями учасників конфлікту до ШСП;
• наявність окремого приміщення є вагомим внеском в ефективну діяльність ШСП.
На підтримці адміністрацією як одному з найголовніших чинників успішної роботи ШСП наголошують всі тренери та організації, що сприяють впровадженню медіації в освітніх закладах України і світу. За словами тренера зі шкільної медіації Павла Горбенка, «Головне у моїй роботі — передати дорослим довіру до дітей, переконати довіряти дітям відповідальність за самостійне врегулювання конфліктів».
Джерело: http://www.osvitaua.com/2017/05/57985/
