Біла ромашка - символ боротьби з туберкульозом

10 міфів про туберкульоз

Ви не можете заразитись туберкульозом, якщо користуватиметесь речами хворого. Це також малоймовірно в громадському транспорті, кафе чи супермаркеті. Експерти громадської організації «Інфекційний контроль в Україні» спростовують найбільш поширені міфи про туберкульоз.

Міф 1. Туберкульозом можна заразитися, якщо користуєшся книгами, предметами побуту, іншими речами хворого, споживаєш їжу, яку приготував або продавав хворий, або через користування спільним посудом.

Насправді: Таки чином заразитися туберкульозом не можна. Туберкульоз передається через повітря під час тривалого перебування в закритому приміщенні разом з людиною, хворою на туберкульоз легень, яка кашляє і не отримує лікування.

Міф 2. Щоб не заразитися туберкульозом, потрібно частіше мити руки і прибирати у місцях перебування великої кількості людей зі застосуванням дезінфікуючих розчинів.

Насправді: Мити руки і прибирати дійсно необхідно, це допомагає запобігти багатьом хворобам. Але це не допоможе захиститись від туберкульоз. Оскільки туберкульоз передається повітрям, єдиний спосіб знизити ризик – це регулярне провітрювання. У лікувальних закладах, де хворі на туберкульоз проходять лікування, ще застосовується постійне ультрафіолетове опромінення повітря. Якщо у Вашому оточенні є людина, яка кашляє понад два тижні – краще делікатно порекомендувати їй звернутися до сімейного лікаря. Ще один момент – у будь-якому випадку спілкуватися з такою людиною краще на відкритому повітрі – там туберкульоз, як і інші інфекції дихальних шляхів, не передається.

Міф 3. На туберкульоз хворіти соромно, адже це хвороба людей з неправильним способом життя.

Насправді: За певних умов ризик захворіти збільшується. На туберкульоз частіше хворіють безробітні, безпритульні, люди, які живуть за межею бідності, ув’язнені, а також мігранти, військовослужбовці, медики, шахтарі і металурги. Ризик приєднання туберкульозу підвищують ВІЛ-інфекція, злоякісні новоутворення, цукровий діабет, автоімунні захворювання. На великий ризик наражаються також люди, які пережили трансплантацію органів або кісткового мозку. Ми вже зазначили, що тривалий близький контакт з хворим, який не отримує лікування, також є небезпечним. Як ми бачимо, від більшості цих обставин ніхто не застрахований.

Міф 4. У Радянському Союзі туберкульоз був під контролем, адже всі люди зобов’язані були проходити флюорографічне обстеження. Проблеми з туберкульозом в Україні – результат руйнування радянської диспансерної системи.

Насправді: Зараз захворюваність на туберкульоз в Україні знаходиться на рівні 80-х років минулого століття і є в 2-3 рази меншою за показники 60-70 років. Інша річ, що завдяки неконтрольованому застосуванню антибіотиків у ті часи, Україна, як і решта пострадянських країн, страждає від поширення стійких до лікування форм хвороби.

Суцільне флюрографічне (або правильніше – радіологічне) обстеження грудної клітки не є ефективним способом виявлення ані туберкульозу, ані інших захворювань унаслідок малої чутливості і нездатності виявлення причини змін в легенях. Нині, на відміну від попередніх часів, існують надійні та швидкі методи лабораторної і радіологічної діагностики, всі вони доступні в Україні. Щоб ефективно застосовувати ці методи, необхідно вчасно запідозрити захворювання. Для цього сімейні лікарі зобов’язані проводити опитування стосовно наявності чинників ризику і симптомів, що можуть свідчити про туберкульоз (тривалого кашлю, пітливості, тривалого, навіть незначного, підвищення температури, слабкості, схуднення) за звернення до них з будь-якого приводу. За результатами цього опитування людину можуть направити на радіологічне обстеження та аналізи.

Міф 5. Людина, яка лікується або лікувалася від туберкульозу становить велику небезпеку для оточення

Насправді: Небезпеку становить лише людина з туберкульозом легень, яка кашляє і при цьому не лікується. Через декілька тижнів після початку лікування, така людина не може нікого заразити, навіть якщо в її аналізах ще залишається збудник. Єдина умова – щоденний прийом ліків, що призначені з урахуванням чутливості.

Міф 6. Туберкульозом можна заразитися в громадському транспорті, кафе, супермаркеті

Насправді: Туберкульоз не так швидко передається, як інші інфекції. Зазвичай заражаються люди, які проводять з хворим на туберкульоз легень тривалий час: приблизна межа – вісім годин щодня впродовж трьох місяців до початку лікування. Тож на реальний ризик наражаються люди, які живуть або працюють з особою, яка кашляє тривалий час, але не обстежується на туберкульоз і не лікується.

До того ж, значна кількість дорослих людей вже інфікована туберкульозом. 90% з них ніколи не захворіє – природний протитуберкульозний імунітет дуже сильний.

Міф 7. Туберкульоз краще лікувати в стаціонарі: там є умови для ізоляції пацієнта, крім того, в уколах ліки краще засвоюються.

Насправді: Найкраще лікування туберкульозу – це щоденний прийом ліків під контролем медичного працівника пацієнтом, який перебуває вдома. У залежності від стану пацієнта та обставин його життя, або він сам може приходити до лікувального закладу, або йому приносять ліки. Доцільність цього обґрунтована такими фактами:

• Пацієнт з туберкульозом, який акуратно лікується, не потребує ізоляції (див. Міф 1).
• Стан переважної більшості хворих зазвичай значно покращується через декілька тижнів лікування, тож необхідності у особливому спокої та догляді немає, людина може працювати впродовж курсу лікування, якщо це не викликає перевтоми.
• Майже всі протитуберкульозні ліки краще приймати у пігулках, за необхідності ін’єкції роблять на пункті амбулаторного лікування.
• Перенаселені лікарні створюють умови для «обміну» збудниками серед пацієнтів і загрожують надбанням стійкості до лікування.
• Лікування туберкульозу тривале, воно потребує від 6 до 20 місяців. Перебування у звичному оточенні, підтримка сім’ї та друзів, посильна робота та захоплення допомагають пацієнту пережити цей складний час.

Проте є випадки, коли пацієнти потребують стаціонарного лікування. У лікарнях, які не перевантажені, легше створити гідні і безпечні умови для них.

Міф 8. Якщо людина захворіла на туберкульоз – це назавжди.

Насправді: У більшості випадків навіть тяжкі випадки туберкульозу добре лікуються. Нині в Україні безоплатні всі заходи вчасної діагностики туберкульозу і всі ліки для лікування різних форм захворювання, доступні в світі. Проте, якщо людина приймає ліки з перервами, або взагалі відмовляється від лікування завчасно, збудник стає «тренованим» до дії ліків – набуває медикаментозної стійкості. При такій формі захворювання лікування триватиме довше, і воно є менш ефективним. Більше того, така людина поширює стійкі форми інфекції до свого оточення, тож близькі люди наражаються не просто на ризик хвороби, а на ризик розвитку найбільш несприятливої її форми.

Міф 9. Лікування туберкульозу має побічні ефекти. Краще лікуватися народними методами.

Насправді: Так, лікування може призводити до побічних реакцій. Ці реакції можуть потребувати лікування, але за тяжкістю вони не можуть бути порівняні з туберкульозом. Єдине, що зробило туберкульоз виліковним – це спеціальні антибактеріальні ліки. Світова наука витрачає значні ресурси на пошук нових, більш ефективних препаратів, які дозволять скоротити час лікування і мають менше побічних ефектів. Усі «традиційні» засоби боротьби з туберкульозом (собачій чи борсучій жир, сушені комахи, трави тощо) люди застосовували у часи, коли не було сильних антибіотиків для лікування захворювання. У такий спосіб намагалися компенсувати дефіцит необхідних для одужання харчових речовин– білків, мікро- і макроелементів. Але в ті часи туберкульоз усе одне був смертельною недугою. Тож, одужати без спеціального лікування не можна.

Міф 10. Вакцинація проти туберкульозу погано переноситься – місце ін’єкції часто довго не загоюється. До того ж, навіщо вона, якщо вакциновані люди все одне хворіють.

Насправді: Вакцинація проти туберкульозу (БЦЖ), яку роблять на 3-5 день життя дитини за відсутності протипоказань, є однією з найбезпечніших. Ускладнення, переважна більшість з яких не потребує лікування, трапляються менше, ніж у 1% випадків. Нагноєння і утворення скоринки, що трохи кровить – нормальна реакція, що може тривати до 6 місяців і забезпечує утворення міцного імунітету. На жаль, вакцинація дійсно не може повністю захистити від зараження і захворювання, лише знижує ризик. Проте, саме завдяки вакцині нині діти зараз хворіють на туберкульоз дуже рідко.

• Джерело: 10 міфів про туберкульоз

20 березня - міжнародний день щастя

Чим старше ви стаєте, тим більш, просто зобов’язані бути щасливішим! Щасливі люди живуть довше. Дослідники старіння з Інституту Альберта Ейнштейна виявили, що 243 учасника-довгожителя мали позитивне ставлення до життя.

Для того, щоб бути щасливим, дуже важливі релігія і спорт. Доведено, що вони постачають нас порціями щастя - маленькими, але зате регулярними. Танець, наприклад, також могутня річ, він теж здатний приносити щастя. JL Ханна в книзі «Сила Танцю: Здоров’я та зцілення» пояснює, що танець зміцнює імунну систему, зменшує стрес і його негативні наслідки. Американська Асоціація Терапевтичного Танцю наводить дані про користь танцювальної терапії для хворих на рак, аутизм, хворобу Паркінсона і депресію.

Читати докладніше: Міжнародний день щастя
Міжнародний день щастя ООН

В ЕЗОШ№7 було проведено акцію "Щастя - це...", до якої долучились педагоги закладу. Вони поміркували, що таке щастя саме для них, а також побажали його оточуючим:)

Протидія булінгу в шкільному середовищі

Рекомендації щодо поведінки, яка буде дієвою у ситуації булінгу:

1. Зберігай спокій, дій хоробро, обійди ситуацію;
2. Стримуй гнів;
3. Говори спокійно і впевнено - дай агресору можливість зупинитися;
1. Встановлюй межі
"Не говори так до мене", "Я не погоджуюсь, щоб ти так мене називав", "перестань, мене це нервує", "я не люблю цього";
2. Повідом про наслідки
"Я розповім класному керівнику", "Не буду з тобою розмовляти", "Я піду звідси";
3.Звернися до дорослих за допомогою 
Можна звернутися до класного керівника, інших вчителів, соціального педагога, практичного психолога, батьків;
4.Ігноруй або відходь
5. Несподівано здивуй агресора 
(неочікувана зміна теми розмови, жарт, несподівана поведінка, "відчіпні" відповіді: "може бути", "можливо", "якщо так вважаєш".

Статеве виховання: поради батькам

       

Здатність і бажання вести активне статеве життя у підлітків з’являються раніше, ніж настає психологічна і соціальна зрілість. Вступаючи в сексуальні стосунки, підлітки часто не усвідомлюють, а іноді й не знають про можливі наслідки такого кроку. Через це радість відкриття нової грані людських взаємин може захмаритися розчаруванням, фізичним і психологічним дискомфортом, а часто й більш серйозними наслідками – ранньою вагітністю, інфікуванням і важким захворюванням. Важливо пояснити дітям, які дорослішають, що сексуальні стосунки можуть стати джерелом сильних позитивних емоцій, задоволення і щастя тільки в тому разі, якщо вони починаються між двома людьми, які відповідально ставляться до свого здоров’я, одне до одного і можливої появи третьої – їхньої дитини. Підлітки серйозніше сприймають свою сексуальність, якщо усвідомлюють, що з цією сферою пов’язані головні життєві завдання – створення сім’ї та відповідальне батьківство. Послідовне формування у підлітків дорослого ставлення до сексуальності набагато розумніше і ефективніше від заборон, залякування і жорстких обмежень. Заперечення сексуальності як чогось непристойного, небезпечного або неодмінно пов’язаного з проблемами може лише посилити у підлітка бажання спробувати «заборонений плід» чи стати причиною глибоких психологічних комплексів. 

ПРО ЩО ПОВИННІ ЗНАТИ ПІДЛІТКИ 

Як правило, діти, які виросли в атмосфері уваги, турботи та довіри, а також успішні в навчанні, активні у спорті або творчості, починають статеве життя пізніше за тих своїх однолітків, які відчувають нестачу емоційної близькості і підтримки з боку батьків14 . Проте якою розсудливою і слухняною не була б дитина, необхідно, щоб на порозі статевого дозрівання вона знала: 

-  як влаштована і функціонує репродуктивна система людини; 

- чим небезпечні вагітність у ранньому віці й інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), в тому числі ВІЛ-інфекція; 

-  про сучасні засоби контрацепції і про те, що презерватив, за умови правильного використання, значно знижує ризик настання вагітності і зараження ІПСШ, і що єдиний стовідсотковий спосіб не завагітніти і не заразитися ІПСШ – утриматися від сексуальних стосунків; 

-  про своє право на інформацію про репродуктивне здоров’я, на захист від сексуальних домагань і насильства, про право самій вирішувати, вступати чи не вступати в сексуальні стосунки, і обирати партнера без жодного тиску та примусу; 

-  про неприпустимість насильства в сексуальних стосунках і про відповідальність неповнолітніх за сексуальні насильницькі дії; 

-  про те, що батьки готові допомогти і підтримати дитину в будь-якій ситуації, а також про спеціальні медичні установи для підлітків, куди вони можуть звертатися самостійно.

Джерело: Батькам підлітків: відверта розмова про статеве виховання

Як розпізнати психологічне насилля?

Як розпізнати психологічне насильство?

19 серпня 2019, 17:39

Фахівці Головного територіального управління юстиції у Волинській області та сімейний радник Віктор Вальчука підготували роз’яснення щодо того, як виявити та протидіяти психологічному насильству.

Неодноразово у своїх попередніх роз’ясненнях ми наголошували як протидіяти домашньому насильству, розповідаючи, зокрема, про його форми, відповідальність та спеціальні заходи по протидії насильству тощо. Сьогодні поговоримо про одну із форм домашнього насильства, а саме – психологічне насильство.

З чим найперше у вас асоціюється термін «насильство»? Напевно для усіх без винятку із фізичною шкодою. Зазначимо, що сприймання насильства винятково як завдання фізичних ушкоджень не є правильним. Психологічне насильство, на відміну від фізичного, сексуального чи економічного набагато важче ідентифікувати.

Сьогодні ми б хотіли розповісти саме про цю форму насильства, яке може проявлятися у: словесних образах, погрозах, у тому числі, щодо третіх осіб; приниженні, переслідуванні, залякуванні, інших діяннях, спрямованих на обмеження волевиявлення особи; контролі у репродуктивній сфері – якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.

Особливостями є те, що психологічне насильство відбувається наступним циклічно: якщо воно з’явилось один раз, то обов’язково повториться. Крім того, воно має тенденцію до зростання.

Докладніше читайте за посиланням: Як розпізнати психологічне насилля?

Топ порад з кібербезпеки дітей

1. Спілкування

Говоріть з дитиною про її безпеку в інтернеті. Уважно слухайте дитину та будьте готовими до того, що якісь її відповіді вам не сподобаються. Проте ваша реакція дуже важлива. Від неї залежить, чи ділитиметься дитина з вами тим, що з нею відбувається.

2. Відкритий простір

Нехай дитина у загальній кімнаті користується гаджетами, через  які вона виходить в інтернет. Це допоможе тримати під контролем те, чим займається дитина в мережі. Бо "приватне" користування може спокусити її почати досліджувати те, до чого їй не потрібно наближатися.

3. Вивчення соцмереж

Дізнайтеся, у яких соцмережах зареєстрована дитина та ознайомтесь з ними. Коли ви будете знати, за якими принципами працює певна соціальна мережа, вам буде легше пояснити дитині, звідки чекати небезпеки.

4. Наставник

До певного віку дитину може не турбувати те, що поміж її фоловерів у соціальній мережі є батьки. Проте у підлітковому віці ситуація може змінитися. Почнуть з'являтися інші аккаунти, до яких ви не матимете доступу. Обсудіть із дитиною те, що якщо не ви, то будь-який інший дорослий, якому вона довіряє, буде її наставником в інтернеті.

5. Небезпечні незнайомці

Пояснюйте дитині, що в мережі багато людей, яким не можна довіряти. Дітям часто важко це зрозуміти.

6. Конфіденційність

Попросіть дитину ввести своє ім'я та прізвище у пошуковому віконці Google, і своє заодно теж перевірте. Запитайте її, чи знає вона, як працює налаштування конфедінційності у різних соцмережах. Про це важливо говорити та навчити захищати свої особисті дані.

7.Геолокація

Попросіть дитину вимкнути геолокацію, не вмикати її за запитом мобільних додатків та сайтів. Поясніть, що за зазначеним місцезнаходженням її буде дуже легко розшукати, а, отже, це ризик нарватися на небезпеку.

8. Контент

Обговоріть детальніше з дитиною, що вона постить у мережі. Знову ж таки говоріть про конфеденційність. Зараз фотографії можуть викрадати не лише з особистої сторінки, але навіть із хмари, де зберігаються неопубліковані світлини. Використовувати ці матеріали може будь-хто.

9. Історія переглядів

За необхідності перевіряйте історію браузеру. Так ви зможете напевне знати, які сайти відвідує дитина. Але нехай це буде найостаннішим кроком, якщо ви не можете налагодити розмову з дитиною. Адже важливо не лише захистити дитину, але і зберегти довіру у ваших взаєминах.

І, звісно, схвалюйте дитину за її правильні та безпечні кроки у мережі. Адже діти тільки і чують, що нашу критику на адресу користування гаджетами. Час це змінити. Можливо, коли діти більше довірятимуть батькам, ризик опинитися у небезпеці через користування інтернетом значно знизиться.

Джерело: https://www.4mamas-club.com/porady/top-porad-iz-kiberbezpeki-ditej/?fbclid=IwAR1AnY6eC2jX6_k-VZRiWJCHi7U_AFsUJRwjMHeqzn3QfRAgTMJ7v1E3Dwc

Які небезпеки чекають на дитину в інтернеті?

       

Сьогодні інтернет для дитини - така ж велика частка життя, як і життя в школі, відпочинок з друзями і батьками. В мережі вона грає в ігри, знаходить нових друзів, вивчає світ, тому цифровізація змінила все наше життя. Інтернет надав чимало можливостей для розвитку та самовдосконалення як дорослим, так і дітям. Але разом із тим, він приховує в собі безлич небезпек.
        Однією з них є кібербулінг, визначають наступні його види:

- Сталкінг - переслідування;
- Кетфішінг - обман за допомогою фальшивої ідентичності;
- Реттинг - контроль гаджетів без дозволу;
- Слеминг - втягування спостерігачів до ситуації булінгу.

Що робити, якщо дитина страждає від кібербулінгу?

- Поговорити та підтримати дитину;

- Поговорити з кривдником;

- Пояснити, що продовжувати розмову, якщо продовжуються образи, не можна;

- Відправити скаргу на користувача - булера;

- Зібрати докази та скриншоти.

Секстинг - це відправлення інтимних фото чи відео з використанням сучасних засобів зв'язку. Це явище набирає великих обертів між підлітків. Діти відстежують сесуальність, для підлітків це цікаво. Відправляючи свої інтимні фото, діти розраховують на бажані коментарістосовно зовнішності та фігури, таким чином вони підіймають свою самооцінку. В інтернеті люди  схильні набагато швидше довіряти, ділитися оголеними світлинами та йти на зв'язок з незнайомцями. Їм здається, що в цьому немає загрози, тому в онлайні люди готові на більш ризикові кроки, ніж ті, які зробили би в офлайні. Всього за 18 хвилин незнайомець завойовує довіру дитини. Батькам краще не дивитися не оголене фото свого чада, це може негативно вплинути на дитину. У такому випадку краще звернутися за підтримкою до соціальних мереж, аби спробувати видалити фото. За поширення та розсилку порнографічних матеріалів законодавство передбачає покарання до 12-ти років тюремного ув'язнення. 

Онлайн-грумінг - налагодження довірливих відносин з дитиною в інтернеті з метою отримання приватних матеріалів, шантажування, вимагання грошей.

Що робити, якщо ви побачили, що у вашої дитині вимагають інтимні фото?

- Потрібно припинити листування онлайн;

- Зробити скріншоти всій переписки (це буде вагомий доказ);

- Не відправляти гроші та фото;

- Разом з дитиною звернутися до поліції

Що може свідчити про те, що дитина опинилася у небезпеці?

- Вона багато часу проводить онлайн;

- Вимикає, або ховає гаджет;

- Емоційно нестабільна;

- Має сексуалізовану лексику;

- Ви помітили пропажу грошей. 

Джерело: https://vseosvita.ua/news/temnyi-bik-vsesvitnoi-pavutyny-iak-vberehty-ditei-6352.html

11 лютого - День безпечного інтернету

11 лютого 2020р. у світі відзначається День безпечного інтернету (Safe Internet Day) під гаслом "Разом для найкращого інтернету". Цей день проводиться з метою залучити до дій кожного та кожну, хто відіграє свою роль у створенні кращого Інтернету для всіх, зокрема, наймолодших користувачів. Більше того, це запрошення для всіх до поважливого онлайнового спілкування задля забезпечення найкращого цифрового досвіду. Тема Дня безпечного інтернету "Разом для найкращого інтернету" надихає всіх приєднуватися до руху та використовувати найкращій потенціал інтернету для об'єднання людей. 

Профілактика самогубств серед підлітків

Самогубство серед підлітків є важливою і актуальною проблемою. Через незрілість та відсутність життєвого досвіду навіть незначна конфліктна ситуація здається дітям безвихідною, а тому стає суїцидонебезпечною. Нерідко підлітки впадають відчай і чинять самогубство через щось, що іншим здається лише дрібницею: сварка з батьками, друзями, нещасливе кохання, приниження однолітками.  Велике значення у цьому віці має втрата довіри у стосунках з батьками, що може виступати одним із сильних стимуляторів суїцидальної поведінки підлітків. Ще більш болюче діти сприймають навіть не конфлікти з батьками, а їх байдужість. Для профілактики суїцидальної поведінки:
1. Необхідною є робота з підвищення самооцінки дитини;
2. Розмовляти з дитиною, задавати питання про її стан, вести бесіди про майбутнє, будувати плани. Ці бесіди обов'язково повинні бути позитивними. Не треба порівнювати свою дитину іншими дітьми.
3. Запропонувати дитині нові справи, хоббі, урізноманітнити повсякденне життя.
4. Якщо спостерігаються депресивні думки, необхідно звернутися за консультацією до лікаря.
Слід приділити серйозну увагу наступним змінам в поведінці:
1. Втрата інтересу до звичних видів діяльності;
2. Раптове зниження успішності навчання;
3. Незвичне зниження активності, нездатність до вольових зусиль;
4. Погана поведінка у навчальному закладі.
Серед словесних ознак суїцидальної поведінки найпоширенішими є:
1. Впевненість у безпорадності і залежності від інших;
2. Прощавання;
3.Розмови або жарти щодо бажання померти;
4. Повідомлення про конкретний план суїциду;
5. Повільна, маловиразна мова;
6.Розпач і плач;
7. Висловлювання самозвинувачень;
8. Висловлювання типу "Вам не доведеться більше про мене турбуватися", "Мені все набридло", "Вони пошкодують, коли я піду", "Який сенс жити?"
    Велике значення у профілактиці суїцидальної поведінки має злагоджена робота як спеціалістів психологічної служби, так і вчителів. Роль вчителя - надати допомогу в своєчасному виявленні дітей, схильних до суїцидальної поведінки та первинній профілактиці суїцидальної поведінки. Часто спілкуючись з дитиною, він може побачити ознаки проблемного стану: напругу, агресивність, апатію, аутоагресивну поведінку. Педагог може звернути увагу шкільного лікаря, практичного психолога, соціального педагога, батьків, адміністрації школи на ту чи іншу дитину. Форми профілактики підліткової суїцидальності у школі:
1. Дотримання педагогічної етики;
2. Засвоєння знань з вікової психології;
3. Виявлення підлітків, схильних до суїцидальної поведінки;
4. Привертання уваги батьків до умов зберігання лікарських препаратів;
5. Формування в учнів таких понять, як "Цінність життя", "мета та сенс життя".
Основним завданням первинної профілактики є поширення інформації щодо ознак та чинників підліткового самогубства.

Правила роботи з підлітками, друг чи подруга якого здійснили самогубство:

1. Говорити правду. Важливо, щоб друзі самогубця отримали інформацію від педагогів, якщо випадок стався з учнем закладу, а не від преси.
2. Дати можливість говорити про загиблого та згадувати не тільки трагедію, яка відбулася, а й щасливі моменти, проведені з ним;
3. Дати можливість виразити емоції. Разом з тим необхідно звернути особливу увагу на відчуття провини, яке виникає у підлітків, запевнюючи їх в непричетності до самогубства і в тому, що вони зробили все можливе для його попередження;
4. Долати фаталістичні настрої, обговорюючи конструктивні шляхи подолання можливих конфліктів. Важливо запевнити дітей що суїцид не є способом виходу зі складної ситуації.

Для підвищення самооцінки дитини доцільно застосовувати такі заходи:

1.Завжди підкреслюйте все добре і успішне, властиве вашої дитині - це підвищує впевненість у собі, зміцнює віру в майбутнє.

2. Не чинить тиску на підлітка, не висувайте надмірних вимог у навчанні, житті.

3. Демонструйте дитині справжню любов до неї, а не тільки слова, щоб вона відчула, що її дійсно люблять.

4. Сприймайте, любіть своїх дітей такими, які вони є.

5. Підтримувайте самостійні прагнення вашої дитини, не захоплюйтесь її оцінюванням.

Якщо є суїцидальний ризик або була спроба:

1. Першим кроком у запобіганні самогубства завжди буває внастоновлення довірливого спілкування;

2. Діти у стані суїцидальної кризи стають надто чутливими, особливо до того, як і що говорять дорослі, тому не можна виливати на дитину свідому чи підсвідому агресію. Іноді корисною стає невербальна комунікація - жести, доторки тощо.

3. Якщо батьки відчують, що дитина начебто відхиляє їхню допомогу, їм слід пам'ятати, що вона водночас і прагне, і не хоче її, тому для досягнення поитивного результату в діалозі необхідні м'якість і наполегливість, терпіння і максимальний прояв співчуття і любові.

Джерела: https://sch1164.mskobr.ru/files/trening_obweniya_s_roditelyami_i_det_mi.pdf
                 http://www.soippo.edu.ua/images/
                                                                                               http://www.school58.zp.sch.in.ua/storinka_psihologa/rekomendacii_schodo_profilaktiki_suicidaljnih_tendencij_sered_uchniv/

Види насильства

ФІЗИЧНЕ НАСИЛЬСТВО – умисне нанесення побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до травмування, порушення фізичного чи психічного здоров’я, нанесення шкоди честі та гідності, в окремих випадках, до смерті постраждалої.

ВИ ЗІТКНУЛИСЯ ІЗ ФІЗИЧНИМ НАСИЛЬСТВОМ, ЯКЩО ВАС:

• Б’ють чи штовхають;
• Не випускають з власного дому або не пускають до нього;
• Погрожують позбавити життя чи навмисно створюють ситуації, які можуть становити загрозу здоров’ю та безпеці;
• Змушують до вживання алкоголю чи наркотиків;
• Позбавляють їжі, перешкоджають відпочинку чи сну;
• Проти волі вас переміщують в межах однієї держави або за кордон із застосуванням сили, погроз чи обману.

ПСИХОЛОГІЧНЕ НАСИЛЬСТВО – насильство, пов'язане з дією однієї особи або групи осіб на психіку іншої особи шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю.

ВИ ЗІТКНУЛИСЯ ІЗ ПСИХОЛОГІЧНИМ НАСИЛЬСТВОМ, ЯКЩО ВАС:

• Систематично принижують і вами маніпулюють;
• Ображають словесно або негативним жестами, мімікою;
• Переслідують, постійно контролюють, погрожують;
• Зневажають та ігнорують бажання, думки, почуття, безпідставно критикують;
• Позбавляють права на захист честі та гідності;
• Шантажують;
• Ігнорують чи дискримінують через ваші переконання, віросповідання, національну, расову приналежність чи походження.

ЕКОНОМІЧНЕ НАСИЛЬСТВО – умисне позбавлення однією особою або групою осіб іншої людини або групи людей житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалі мають передбачене законом право.

ВИ ЗІТКНУЛИСЯ ІЗ ЕКОНОМІЧНИМ НАСИЛЬСТВОМ, ЯКЩО ВАС:

• Обмежують у доступі до власних коштів чи забороняють використовувати власні кошти так, як ви вважаєте за потрібне;
• Пошкоджують ваше майно;
• Позбавляють або тобі перешкоджають у доступі до їжі, житла, майна;
• Обмежують у можливості працевлаштування, забороняють навчатися чи працювати;
• Примушують до жебрацтва;
• Шантажують.

СЕКСУАЛЬНЕ НАСИЛЬСТВО – протиправне посягання однієї особи або групи осіб на статеву недоторканість іншої людини, а також дії сексуального характеру щодо неповнолітнього (-ої).

ВИ ЗІТКНУЛИСЯ ІЗ СЕКСУАЛЬНИМ НАСИЛЬСТВОМ, ЯКЩО ВАС:

• Зґвалтування;
• Примус до небажаних сексуальних контактів;
• Дотики до інтимних частин вашого тіла проти вашої волі;
• Примус до сексу з іншими людьми;
• Примус до збочених форм сексуальних відносин;
• Примус займатися до порно-індустрією чи секс-бізнесом;
• Примус до вагітності або аборту;
• Примус до спостереження за статевим контактом кривдника.

Перевірити власні стосунки з партнером можна за посиланням: Перевірити стосунки

Джерело: Розірви коло 

•