Профілактика самогубств серед підлітків

Самогубство серед підлітків є важливою і актуальною проблемою. Через незрілість та відсутність життєвого досвіду навіть незначна конфліктна ситуація здається дітям безвихідною, а тому стає суїцидонебезпечною. Нерідко підлітки впадають відчай і чинять самогубство через щось, що іншим здається лише дрібницею: сварка з батьками, друзями, нещасливе кохання, приниження однолітками.  Велике значення у цьому віці має втрата довіри у стосунках з батьками, що може виступати одним із сильних стимуляторів суїцидальної поведінки підлітків. Ще більш болюче діти сприймають навіть не конфлікти з батьками, а їх байдужість. Для профілактики суїцидальної поведінки:
1. Необхідною є робота з підвищення самооцінки дитини;
2. Розмовляти з дитиною, задавати питання про її стан, вести бесіди про майбутнє, будувати плани. Ці бесіди обов'язково повинні бути позитивними. Не треба порівнювати свою дитину іншими дітьми.
3. Запропонувати дитині нові справи, хоббі, урізноманітнити повсякденне життя.
4. Якщо спостерігаються депресивні думки, необхідно звернутися за консультацією до лікаря.
Слід приділити серйозну увагу наступним змінам в поведінці:
1. Втрата інтересу до звичних видів діяльності;
2. Раптове зниження успішності навчання;
3. Незвичне зниження активності, нездатність до вольових зусиль;
4. Погана поведінка у навчальному закладі.
Серед словесних ознак суїцидальної поведінки найпоширенішими є:
1. Впевненість у безпорадності і залежності від інших;
2. Прощавання;
3.Розмови або жарти щодо бажання померти;
4. Повідомлення про конкретний план суїциду;
5. Повільна, маловиразна мова;
6.Розпач і плач;
7. Висловлювання самозвинувачень;
8. Висловлювання типу "Вам не доведеться більше про мене турбуватися", "Мені все набридло", "Вони пошкодують, коли я піду", "Який сенс жити?"
    Велике значення у профілактиці суїцидальної поведінки має злагоджена робота як спеціалістів психологічної служби, так і вчителів. Роль вчителя - надати допомогу в своєчасному виявленні дітей, схильних до суїцидальної поведінки та первинній профілактиці суїцидальної поведінки. Часто спілкуючись з дитиною, він може побачити ознаки проблемного стану: напругу, агресивність, апатію, аутоагресивну поведінку. Педагог може звернути увагу шкільного лікаря, практичного психолога, соціального педагога, батьків, адміністрації школи на ту чи іншу дитину. Форми профілактики підліткової суїцидальності у школі:
1. Дотримання педагогічної етики;
2. Засвоєння знань з вікової психології;
3. Виявлення підлітків, схильних до суїцидальної поведінки;
4. Привертання уваги батьків до умов зберігання лікарських препаратів;
5. Формування в учнів таких понять, як "Цінність життя", "мета та сенс життя".
Основним завданням первинної профілактики є поширення інформації щодо ознак та чинників підліткового самогубства.

Правила роботи з підлітками, друг чи подруга якого здійснили самогубство:

1. Говорити правду. Важливо, щоб друзі самогубця отримали інформацію від педагогів, якщо випадок стався з учнем закладу, а не від преси.
2. Дати можливість говорити про загиблого та згадувати не тільки трагедію, яка відбулася, а й щасливі моменти, проведені з ним;
3. Дати можливість виразити емоції. Разом з тим необхідно звернути особливу увагу на відчуття провини, яке виникає у підлітків, запевнюючи їх в непричетності до самогубства і в тому, що вони зробили все можливе для його попередження;
4. Долати фаталістичні настрої, обговорюючи конструктивні шляхи подолання можливих конфліктів. Важливо запевнити дітей що суїцид не є способом виходу зі складної ситуації.

Для підвищення самооцінки дитини доцільно застосовувати такі заходи:

1.Завжди підкреслюйте все добре і успішне, властиве вашої дитині - це підвищує впевненість у собі, зміцнює віру в майбутнє.

2. Не чинить тиску на підлітка, не висувайте надмірних вимог у навчанні, житті.

3. Демонструйте дитині справжню любов до неї, а не тільки слова, щоб вона відчула, що її дійсно люблять.

4. Сприймайте, любіть своїх дітей такими, які вони є.

5. Підтримувайте самостійні прагнення вашої дитини, не захоплюйтесь її оцінюванням.

Якщо є суїцидальний ризик або була спроба:

1. Першим кроком у запобіганні самогубства завжди буває внастоновлення довірливого спілкування;

2. Діти у стані суїцидальної кризи стають надто чутливими, особливо до того, як і що говорять дорослі, тому не можна виливати на дитину свідому чи підсвідому агресію. Іноді корисною стає невербальна комунікація - жести, доторки тощо.

3. Якщо батьки відчують, що дитина начебто відхиляє їхню допомогу, їм слід пам'ятати, що вона водночас і прагне, і не хоче її, тому для досягнення поитивного результату в діалозі необхідні м'якість і наполегливість, терпіння і максимальний прояв співчуття і любові.

Джерела: https://sch1164.mskobr.ru/files/trening_obweniya_s_roditelyami_i_det_mi.pdf
                 http://www.soippo.edu.ua/images/
                                                                                               http://www.school58.zp.sch.in.ua/storinka_psihologa/rekomendacii_schodo_profilaktiki_suicidaljnih_tendencij_sered_uchniv/