Коли дитина потрапила у конфлікт

Позитивне сприйняття людини – важке завдання. З ним ми стикаємося щодня, майже кожної хвилини, коли починаємо взаємодіяти з іншими людьми навколо нас (наприклад, у магазині, транспорті, на роботі тощо). Саме від того, чи ваша дитина сьогодні навчиться сприймати людей навколо неї, будувати з ними позитивні стосунки, залежить її майбутній емоційний та психічний стан. Цікавтеся тим, з ким спілкується ваша дитина, як сприймають її однолітки, якими є її враження від спілкування з однокласниками і друзями. Для того, щоб зменшити кількість конфліктів, з якими стискається дитина, доцільно навчити її навичкам безконфліктного спілкування:

•    Не реагувати емоційно на слова інших, переводити у жарт;
•    Уникати образливих слів;
•   Уважно прислуховуватись до інших;
•      Вміти поступатися і бути готовим до співробітництва;
•      Вміти вибачатися: це ознака не слабкості, а розумної людини;
•      Вміти висловлювати свої почуття за допомогою «Я – висловлювань», це     дозволяє краще донести свою думку до опонента;
•      Враховувати наслідки своєї поведінки;
•     Вміти поставити себе на місце іншої людини;
•      Вміти вирішувати лише теперішню проблему, не згадувати минуле, а також не вдаватися до переходу на особистості: ми вирішуємо проблему, а не ставлення до людини!
•   Бути толерантними до інших, поважати інші точки зору;
•   Не бути мстивими.

Як діяти, якщо дитина потрапила у конфлікт?

1.     Моделювати позитивне вирішення конфлікту

Дитина – це дзеркало батьків. Ідентефікація – спосіб засвоєння дітьми батьківської поведінки,  їх цінностей, переконань як своїх власних. Діти сприймають особливості дорослих, з якими тісно пов'язані. Це сприяє формуванню певної поведінки. Тому звертайте увагу на те, що ви робите під час конфлікту, як поводитесь з іншими людьми, чи готові до конструктивного спілкування і обговорення проблеми, наскільки ви уважні, толерантні до інших: власний приклад – кращій засіб для того, щоб навчити чомусь дитину.

2.     Створити безпечне середовище для підтримки дитини

Якщо дитина потрапила у конфлікт, контролюйте власні емоції, зберігайте спокій. Вислухайте дитину із розумінням і співчуттям. Допоможіть їй почуватися комфортно і безпечно, дозвольте висловлюватися відкрито, чесно, не побоюючись негативної або занадто емоційної реакції. Не ставтеся до дитини упереджено.

3.     Шукати незалежний шлях вирішення проблем

Намагайтеся вислухати всі сторони конфлікту, не поспішайте звинувачувати іншу дитину. Будьте готові до переговорів, співробітництва.

4.     Обговорити з дитиною ситуацію

Допоможіть їй знайти шляхи вирішення проблеми, наприклад, за методом мозкового штурму – виписати на аркуш всі ідеї щодо неї. Розповідайте дитині про випадки з власного життя, діліться з нею своїм досвідом.

Кібербулінг

Кібербулінг – це жорстокі дії з метою нашкодити, принизити дитину, в яких використовуються інформаційно-комунікаційні засоби: мобільні телефони, електронна пошта, соціальні мережі тощо. Діти часто не розповідають батькам про такі свої негаразди через страх батьківської заборони використання потрібних їм засобів  зв’язку, і тому залишаються без необхідної підтримки і допомоги. Особливо небезпечною може стати ситуація, коли дитина потрапляє в ситуацію цькування і в реальному житті і у віртуальному середовищі. Ще недавно проблема кібербулінгу стосувалась лише старших дітей, сьогодні вона охоплює і молодші класи, адже підвищилася доступність мобільного телефону для дітей. 

Офіційні сайти з протидії кібербулінгу: 

експерт з онлайн безпеки http://online-bezpeka.kyivstar.ua; 

департамент боротьби з кіберзлочинністю  http://cybercrime.gov.ua

Що робити, щоб дитина не стала жертвою кібербулінгу?

1.     Не поспішай

Не поспішай, не виплескуй свій  негатив у кіберпростір. Важливо домовитись із  дитиною, щоб вона не відповідала на вразливі повідомлення до того, як порадиться з дорослими. Старшим дітям запропонуйте правило: перед тим, як писати і відправляти повідомлення, потрібно заспокоїтись, притишити роздратування, злість, образу, гнів. Емоції – погані порадники, вони минають, а написане і відправлене в Інтернет продовжує нести і помножувати негатив уже без Вашої волі і контролю. Здійняті одним негативним «постом» (повідомленням) хвилі можуть призвести до зовсім неочікуваних трагічних наслідків, які буває дуже важко виправити, а інколи і неможливо. Тому конфлікти і незгоди з найменшими витратами вирішуються особисто, «в реалі», без залучення кібертехнологій.

2.     Будуй свою репутацію

Будуй власну онлайн-репутацію, не провокуйся ілюзією анонімності. Інтернет – це особливе середовище із своїми правилами поведінки - «нетикетом» (новоутворення від англ.. net –мережа і «етикет»).  Хоча кібер-простір і надає додаткові можливості відчути свободу і розкутість завдяки анонімності, дитині потрібно роз’яснити, що існують способи довідатись, хто саме відправив повідомлення, хто стоїть за певним ніком (анонімним псевдонімом). І якщо некоректні дії у віртуальному просторі призводять до реальної шкоди – від анонімності залишається лише ілюзія: все тайне стає явним. У віртуальному просторі, як і в реальному, діє золоте правило: стався і дій стосовно інших так, як хотів би, щоб ставились до тебе. Крім того, Інтернет фіксує історію, яка складається із публічних дій учасників і визначає його онлайн-репутацію – накопичений образ особистості в очах інших учасників: заплямувати її легко, виправити – важко.

3.     Поважай факти

Зберігати підтвердження факту нападів. Потрібно роз’яснити дитині: якщо її неприємно вразило якесь повідомлення чи картинка на сайті (фото, відео, будь - що), правильна реакція – вимкнути екран (щоб зупинити негативний вплив, але не комп’ютер!) і негайно звернутись до батьків за порадою. Старші діти можуть зберегти чи роздрукувати сторінку самостійно, щоб порадитись із батьками в зручний час.

Що ігнорувати

Доречно ігнорувати поодинокий  негатив. Одноразові образливі повідомлення найкраще ігнорувати, часто в результаті цього кібербулінг  на початковій стадії і зупиняться. Досвідчені форумчани послуговуються правилом: «найкращий спосіб боротьби з неадекватами – ігнор».  Якщо ж реагувати на негативні коментарі, комунікація продовжується.

Коли ігнорувати не варто

       Недивлячись на те, що відправник Вам не відомий, якщо листи систематично містять загрози життю і здоров’ю або порнографічні сюжети, варто поставити до відома телефонного або Інтернет-провайдера, інспектора місцевого відділку поліції із роботи з неповнолітніми (для цього й важливо копіювати повідомлення із загрозами). Якщо образлива інформація розміщена на сайті, варто зробити запит адміністратору щодо видалення цієї інформації. 

Рекомендації, як допомогти дитині, якщо вона вже зіткнулась з Інтернет-загрозою?

1. Якщо дитина зіткнулась з кібербулінгом, то ви можете помітити зміни в її настрої під час і після спілкування в Інтернеті. Встановіть контакт з дитиною, постарайтеся розташувати його до розмови про те, що сталося. Він повинен вам довіряти і розуміти, що ви хочете розібратися в ситуації і допомогти йому, але ні в якому разі не покарати.

2. Якщо дитина засмучена чимось побаченим (наприклад, хтось зламав його профіль у соціальній мережі) або він потрапив в неприємну ситуацію (витратив гроші в результаті Інтернет-шахрайства та ін.), постарайтеся його заспокоїти. З'ясуйте, що призвело до даного результату - безпосередньо дії самої дитини, недостатність вашого контролю або незнання дитиною правил безпечної поведінки в Інтернеті.

3. Якщо ситуація пов'язана з насильством в Інтернеті щодо дитини, то необхідно дізнатися інформацію про кривдника, історію їх взаємин, з'ясувати, чи існує домовленість про зустріч в реальному житті і чи траплялися подібні зустрічі раніше, дізнатися про те, що відомо кривдникові про дитину (реальне ім'я, прізвище, адреса, телефон, номер школи і т. п.). Запропонуйте свою допомогу - обговоріть, як можна знешкодити, заблокувати агресора. Поясніть, на яку небезпеку може піддатися дитина при зустрічі з незнайомцями, особливо без свідків. Якщо кіберагрессія носить серйозний характер і є ризик для здоров'я дитини, то можуть бути підстави для залучення правоохоронних органів.

4. Соберіте якнайповнішу інформацію про подію як зі слів дитини, так і за допомогою технічних засобів. Зайдіть на сторінки сайту, де він був, подивіться список його друзів, прочитайте повідомлення. При необхідності скопіюйте і збережіть цю інформацію.

5. У випадку, якщо ви не впевнені в своїй оцінці того, наскільки серйозно те, що сталося з дитиною, або дитина недостатньо відверта з вами і не готова йти на контакт, зверніться до фахівця (телефон довіри, гаряча лінія та ін.), де вам дадуть рекомендації і підкажуть, куди і в якій формі звернутися з даної проблеми. Якщо надходять погрози є досить серйозними, стосуються життя або здоров'я дитини, а також членів вашої родини, то ви маєте право на захист з боку правоохоронних органів.

Рекомендації батькам, щодо зменшення ризику кібербулінгу

для своєї дитини

Оволодівайте новими знаннями	- так як дитину інструктують про правила дорожнього руху та правила користування побутовою технікою, батьки мають регулювати користування дитини новими технологіями; -  щоб не залишати дитину наодинці з віртуальною реальністю, батьки мають самі опановувати Інтернет, навчатися користуватися планшетом або смартфоном тощо.
Будьте уважними до дитини	- уважно вислуховуйте дитину щодо її вражень від Інтернет-середовища; -  звертайте увагу на тривожні ознаки після користування Інтернетом, які можуть вказувати на те, що дитина стала жертвою (засмучена чимось, відмовляється спілкуватися тощо).
Підтримуйте довірливі взаємини з дитиною	- доступно розкажіть дитині про кібербулінг, поясніть свою мотивацію: ви піклуєтеся, а не намагаєтеся контролювати приватне життя; - наголосіть, що якщо дитині надходять образливі листи,  смс або виникають інші проблеми в Інтернеті, вона може розраховувати на допомогу батьків; - не потрібно погрожувати покаранням за відвідування небажаних сайтів — ліпше пояснити загрозу, яку несуть ці сайти.
Здійснюйте обмежений контроль	- можна відстежувати події онлайн-життя дитини через соцмережі, спостерігати час від часу за реакціями дитини, коли вона в Інтернеті; -  щоб запобігти комп’ютерній залежності, регламентуйте час користування Інтернетом, адже діти часто втрачають відчуття часу онлайн; - вагомим фактором впливу на дітей є позитивний приклад батьків: якщо вони самі просижують години за розвагами в Інтернеті, забороняючи натомість дитині, вплив їхніх виховних заходів буде суттєво низький.
Застосовуйте технічні засоби безпеки) .	- для захисту від інформаційних загроз навчіть дитину користуватися спеціальними безпечними пошуковими системами; -  можна використовувати програми-фільтри батьківського контролю, які відкривають доступ тільки до обмеженого переліку безпечних сайтів для дітей та блокують шкідливі сайти з недитячим контентом (такі фільтри можна встановити в операційній системі або в антивірусній програмі
Формуйте комунікативну культуру	- роз’ясніть дитині, яка її власна поведінка буде вважатися нормальною, а яка небезпечною чи безвідповідальною - зауважте, що спілкування в Інтернеті, як і в реальному житті, має бути відповідальним: воно може мати певні наслідки і для самої дитини, і для людей, з якими вона спілкується в Інтернеті; - не варто створювати вигадані образи, негативно реагувати на кожне повідомлення провокативного характеру.

Анкетування "Рівень обізнаності громадськості щодо сучасних проявів торгівлі людьми"

До уваги учнів 6 - 9 класів! 

Прошу взяти участь в анкетуванні "Рівень обізнаності громадськості щодо сучасних проявів торгівлі людьми" за посиланням  

https://docs.google.com/forms/d/1A30Fg5oxXu8mFBFm0aM7nRgE25t2-JSXPLfGA_9uxQ0/edit

Шановні колеги! 

Прошу взяти участь в анкетуванні "Рівень обізнанності громадськості  щодо сучасних проявів торгівлі людьми за посиланням https://docs.google.com/forms/d/188wbd6DmwcCoZ6wXI_QI-5w1N4ws_wgnRyYl2l2d7Mw/edit?usp=sharing

Шановні батьки! 

Прошу взяти участь в анкетуванні "Рівень обізнаності громадськості щодо сучасних проявів торгівлі людьми" за посиланням https://docs.google.com/forms/d/1lV92zrnasaabkHHf2YnjWPNvO7aZFhjBLgzekZtflPI/edit

Дякую за участь!

      

Закон про запобігання та протидію домашньому насильству

Рада ухвалила  закон "Про запобігання та протидію домашньому насильству, в якому запропоновано новий підхід (із використанням європейських стандартів) до боротьби з цим негативним явищем у суспільстві ( текст закону можна переглянути за посиланням http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2229-19/page.). Новий закон набув чинності з 7 січня 2018 року, тож давайте розбиратися, що змінилося. Під домашнім насильством тепер розуміється будь-яка дія фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, а також погрози вчинення таких діянь. Постраждалими визнаються особи, незалежно від того, чи проживають вони спільно зі своїми кривдниками, чи ні (наречені, подружжя, колишнє подружжя, мати, батько, діти, їх батьки, брати, сестри, нерідні батьки, опікуни, піклувальники, їхні діти, прийомні діти, діти-вихованці, інші родичі до двоюрідного ступеню зв’язку, особи, які спільно проживали або проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі, їх діти та батьки) та  особи, які проживають разом (будь-які інші родичі, люди, які пов’язані спільним побутом, мають спільні права та обов’язки). Постраждалою дитиною визнається не лише та, яка зазнала домашнього насильства, а й свідок (очевидець) такого насильства. У разі вчинення будь-якого виду домашнього насильства постраждалі мають право звернутися із відповідною заявою (повідомленням) як до органів поліції за місцем свого проживання (перебування), так і до виконавчих комітетів сільських і селищних рад, органів опіки та піклування, навчальних закладів (якщо постраждалі — діти), установ охорони здоров’я. Аби отримати захист, достатньо звернутися до будь-якого з цих органів. Під домашнім насильством тепер розуміється будь-яка дія фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, а також погрози вчинення таких діянь  Можна повідомити про насильство і через кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству — державну установу, територіальні підрозділи якої планується відкрити у кожному регіоні. Державний кол-центр поки у процесі створення, а поки громадяни можуть користуватися гарячими лініями громадської організації "Ла-Страда Україна". 

Постраждалі мають право одразу або в подальшому звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника. До того ж постраждалі мають право користуватися безоплатними послугами адвокатів Центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, а за подання таких заяв до суду — судовий збір не сплачується. Потерпіла особа може вимагати від кривдника компенсації: її витрат на лікування, отримання консультацій або на оренду житла, яке вона винаймає з метою уникнення домашнього насильства, періодичних витрат на її утримання, утримання дітей чи інших членів сім’ї, які перебувають (перебували) на утриманні кривдника.

До кривдника можуть бути застосовані наступні спеціальні заходи:

1) Терміновий заборонний припис

Поліція може заборонити перебувати, проживати, контактувати з постраждалою людиною як на підставі її заяви, так і за власною ініціативою у разі існування загрози її життю чи здоров’ю, а також має право увійти в квартиру за дзвінком сусідів щодо повідомлення про насильство. При цьому заборона перебувати разом кривднику і постраждалій особі не залежить від того, кому належить помешкання — постраждалому, кривднику, їхньою спільною власністю чи власністю третіх осіб. Припис залишити та перебувати у житлі разом із постраждалою особою не застосовується лише до неповнолітніх кривдників. У випадку, якщо людина відмовляється добровільно залишити житло, поліція може застосувати примусове виселення.

Строк дії цих заборон — 10 днів. Заборонний припис поліції кривдник може оскаржити у суді.

2) Обмежувальний припис

Застосовується на підставі судового рішення за заявою постраждалої особи (або її представника). Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису в порядку окремого провадження не пізніше 72 годин після надходження до суду заяви про видачу обмежувального припису. Кривдника викликають до суду через розміщення оголошення на офіційному сайті суду. Однак судовий розгляд можуть провести і без виклику та участі кривдника, якщо того вимагає безпека постраждалої особи. Таким приписом людині може бути: заборонено перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; зобов’язано усунути перешкоди у користуванні майном; обмежено спілкування з постраждалою дитиною; заборонено наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборонено особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборонено вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб. Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців, та може бути продовжений судом ще на шість місяців.

Крім того, усі факти домашнього насильства, інформація про кривдника (незалежно від його згоди), а також про постраждалих (за їхньою згодою) вносяться до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі.

Така інформація зберігається у базі:

1 рік у разі відсутності відкритого кримінального провадження, судового рішення про обмежувальний припис або адміністративне стягнення, обвинувального вироку суду;

3 роки — у разі наявності судового рішення про обмежувальний припис або адміністративне стягнення;

10 років — у разі наявності обвинувального вироку, який набрав законної сили.

До того ж кривдника можуть взяти на профілактичний облік, проводити з ним роботи органами поліції, направити на проходження програми виправних робіт на строк від трьох місяців до одного року.

Інформацію взято з https://tsn.ua/blogi/themes/law/noviy-zakon-proti-domashnogo-nasillya-dobre-ale-mozhna-krasche-1102150.html

Суїцид - не вихід!

Дитина і безпечний інтернет

До Міжнародного дня безпечного інтернету в ЕЗОШ№7 було створено виставу листівок і стіннівок "Дитина і безпечний інтернет". Учні 5-11 класів згадали про правила безпечного поводження в інтернеті і дали корисні поради для школярів та батьків.

Міжнародний день безпечного інтернету

День безпечнішого Інтернету (Safer Internet Day) був запроваджений у 2004 за ініціативою європейських некомерційних організацій European SchoolNet та Insafe (Європейська мережа безпечного Інтернету). Цього дня в багатьох країнах світу обговорюються: шляхи безпечного використання молоддю Інтернету, питання інтернет-етики, загрози протизаконного контенту. День безпечнішого Інтернету має на меті досягнення об'єднання зусиль держави, бізнесу і громадськості для популяризації механізмів безпечної роботи в мережі, перш за все серед дітей та молоді. 

10 золотих правил безпеки в Інтернеті для дітей.

1. Нікому без дозволу батьків не давати особисту інформацію: домашню адресу, номер домашнього телефону, робочу адресу батьків, їхній номер телефону, назву й адресу школи.

2. Якщо знайдете якусь інформацію, що турбує вас, негайно сповістіть про це батьків.

3. Ніколи не погоджуватися на зустріч з людиною, з якою ви познайомилися в Інтернеті. Якщо все ж таки це необхідно, то спочатку потрібно спитати дозволу батьків, а зустріч повинна відбутися в громадському місці й у присутності батьків.

4. Не посилати свої фотографії чи іншу інформацію без дозволу батьків.

5. Не відповідати на невиховані і грубі листи. Якщо одержите такі листи не з вашої вини, то сповістіть про це батьків, нехай вони зв'яжуться з компанією, що надає послуги Інтернет.

6. Розробити з батьками правила користування Інтернетом. Особливо домовитися з ними про прийнятний час роботи в Інтернеті і сайти, до яких ви збираєтесь заходити.

7. Не заходити на аморальні сайти і не порушувати без згоди батьків ці правила.

8. Не давати нікому крім батьків свої паролі, навіть найближчим друзям.

9. Не робити протизаконних вчинків і речей в Інтернеті.

10. Не шкодити і не заважати іншим користувачам.

Флешмоб "З Україною в серці!"

До дня Соборності України в ЕЗОШ№7 відбувся флешмоб "З Україною в серці". Учні встали у символічне серце, маючи на меті виразити свою любов до Батьківщини, а також привернути увагу до свята.

Я - громадянин України!

В 11 класі було проведено виховну годину "Я - громадянин України!", протягом якої учні згадали історичні події, які передували створенню Акту Злуки, більше дізналися про свято Дня Соборності України, обговорили важливість питання громадянства, поміркували про необхідність дотримання обов’ язків кожного громадянина України, а також написали на голубах Миру побажання своїй Батьківщині. 

22 січня - День Соборності України

День Соборності України – свято, що відзначається щороку в день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві. Акт Злуки був глибоко детермінований історично і спирався на споконвічну мрію українського народу про незалежну, соборну національну державу. Він став могутнім виявом волі українців до етнічної й територіальної єдності, свідченням їхнього самоусвідомлення, важливою віхою процесу становлення політичної нації. Ідея соборності українських земель набула державного статусу, в наступні десятиліття залишалась об’єднуючим чинником і чи не єдиним спільним положенням програмних цілей усіх течій національно-визвольного руху. Акт Соборності надав завершеної форми самостійній українській державі.

11 січня - Всесвітній день "Дякую"

   

 11 січня є "найбільш ввічливим" днем року – в усьому світі відзначається Всесвітній день "дякую". За допомогою слів ввічливості ми висловлюваємо вдячність, надаємо увагу і повагу близьким, рідним, знайомим. Це завжди надихає, налаштовує на позитивний лад і спонукає до нових дій і спілкування.«Дякую» — одне з найбільш уживаних слів у міжнародній лексиці. Воно вказане в усіх туристичних розмовниках. Це саме те слово, яке допоможе вам налаштувати контакт з співрозмовником. Існує версія, що слово «спасибі» народилося в XVI столітті з часто вимовного словосполучення «спаси Бог». А от українське слово «дякувати» походить від свого німецького аналога “danke”.Свято виникло нещодавно. З ініціативи ООН і ЮНЕСКО було прийнято рішення затвердити дату 11 січня як Міжнародний день "Дякую", щоб привернути увагу до важливості висловлювання слів подяки. З того часу люди щорічно в усьму світі висловлюють свою повагу і визнання близьким одним символічним словом "Дякую!". В Україні міжнародний день "Дякую" відзначається з 2008 року.