Європейський День захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насилля

     

18 листопада - Європейський день захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства.
       Останнім часом зростає кількість випадків сексуального насильства над дітьми, про яке стає відомо. Ми почали усвідомлювати, наскільки поширеним є сексуальне використання і як це травмує дітей, що стають його жертвами. Всупереч поширеній думці, насильниками частіше є не незнайомці, а родичі і люди, яких дитина знає і яким вона довіряє.
       Робота з дітьми, які стали жертвами сексуальної експлуатації, повинна включати наступне:
- Первинний контакт (виявлення, інформуванння, мотивування);
- Створення безпечного середовища;
- Первинну допомогу (задоволення термінових потреб дитини);
- Поглиблену психосоціальну оцінку;
- Розробку/корекцію плану надання допомоги;
- Реабілітаційну роботу (надання всебічної допомоги);
- Оцінку ефективності надання допомоги; закриття випадку та ресоціалізацію (повернення в дитячий будинок, сім'ю, поновлення соціальних зв'язків).
        Пропоную переглянути відео "Сексуальне насильство над дітьми: форми та ознаки", яке знаходиться за посиланням: Сексуальне насильство над дітьми: форми та ознаки

11 - 15 листопада - тиждень толерантності

          16 листопада відзначається Міжнародний день Толерантності. Його запровадили у 1995 році за рішенням ЮНЕСКО.
Слово "Толерантність" походить від латинського "tolerans", яке має значення "зносити, витримувати, терпіти, виявляти стійкість, витривалість".
          К.Сітаран, Р.Колделл запропонували Кодекс етіки міжкультурного спілкування:
1. Усвідомлюй, що ти не створюєш світових стандартів.
2. Стався до культури аудиторії з тією ж повагою, якби ти ставився до своєї власної.
3. Не суди про цінності, упередження та звичаї інших культур з точки зору своєї власної.
4. Завжди пам'ятай про необхідність розуміння культурної основи чужих цінностей.
5. Ніколи не розраховуй на перевагу твоєї релігії над іншою.
6. Поважай традиції, пов'язані з одягом, та які прийняті в інших культурах.
7. Не вважай колір шкіри "природною" основою взаємовідносин з людьми
8. Пам'ятай, що кожна культура, якою б малою вона не була, має що запропонувати світові, але немає такої культури, яка б мала монополію на всі аспекти.
9. Завжди пам'ятай, що жодні наукові дані не підтверджують переваги однієї етнічної групи над іншою. 

Небезпечний інтернет: секстинг як сучасна загроза для дитини в мережі

Підлітки у всі часи хотіли мати нових друзів, будувати перші романтичні відносини та пізнавати власну сексуальність. Але ж із розвитком технологій ці дії набувають нових форм, а необережне поводження в інтернеті може нести загрози.

У більшості телефонів підлітків є камера та доступ до інтернету. А це вже половина справи, необхідної для секстингу. Анастасія Дьякова, національний експерт із захисту дітей від насильства Уповноваженого Президента України з прав дитини, підготувала матеріали, які допоможуть виявити та нейтралізувати вплив нової загрози для дитини в мережі – секстинг.

Секстинг – це пересилання особистих інтимних фото/відео/текстів через інтернет та мобільний зв’язок. Для цього можуть використовуватися як соціальні мережі, так і додатки для обміну повідомленнями.

Направду, проблема секстингу актуальна не лише для підлітків, а і для дорослих. Учені навіть досліджують як секстинг впливає на рівень вірності у парі, але ж коли мова йде про дітей, варто враховувати, що наслідки можуть бути іншими, вкрай негативними.

Як попередити та вберегти дітей від секстингу?

Не забороняйте дітям використовувати інтернет чи соціальні мережі – вони все одно знайдуть шлях як це зробити без вашого дозволу, але ж такому разі ваші шанси на захист дитини та попередження ризиків значно зменшаться.

Обговоріть з дитиною види інформації, якою можна чи заборонено ділитися в інтернеті. Розкажіть про оманливу безпеку та конфіденційність в мережі. Інколи здається, що повідомлення залишиться тільки між двома, хто поділився фото, та це не так. Поясніть, що будь-що розміщене в інтернеті вже ніколи не буде секретним чи повністю видаленим.

Наприклад, дитина (чи отримувач фото) може втратити свій телефон/планшет, чи його можуть викрасти, зламати сторінку у соціальних мережах, після чого фото стануть доступні загалу. Злочинці можуть викласти їх, у кращому випадку, на сторінку у соцмережах чи на сайт знайомств, а у гіршому – на сайт з дитячою порнографією. Хоча все може починатися зовсім з забавки та гри.

Розкажіть про приклади з реального життя. Є купа гучних скандалів, пов’язаних з надсиланням інтимних матеріалів, які завдали проблем дорослій людині. Спочатку запитайте дитину, що вона думає про цю ситуацію та чому вона могла статися. Далі запитати, чи відбувається таке в школі/класі підлітка та як він до цього ставиться. Чи знає він, що хтось змушує його друзів надсилати такі фото?

Розкажіть про «тест білборду». Перед тим, як надсилати будь-яке повідомлення необхідно подумати: «Чи готовий/а я побачити це на білборді біля моєї школи? Яке враження це викличе у оточуючих?». Якщо немає готовності побачити таке біля школи, то краще відмовитися від надсилання такого повідомлення.

Детальніше за посиланням: .секстинг як сучасна загроза дитині в мережі Інтернет

Тренінг "Я не для продажу"

17 жовтня, 24 жовтня 2019р. в ЕЗОШ№7 інспектором Ювенальної превенції Толбей Н.П. було проведено тренінгові заняття "Я не для продажу" з учнями 9-В, 10-Б класів. Підлітки  ознайомились зі шляхами потрапляння в руки торгівців людьми та інформацією щодо того, до кого можна звернутися за допомогою. 

До уваги учнів 8 класів!

Прошу взяти участь в анкетуванні "Відношення підлітків до шкідливих звичок", яке знаходиться за посиланням: анкетування

Дякую за участь!

18 жовтня - Європейський день протидії торгівлі людьми

Всесвітній день ненасилля

        Міжнародний День ненасилля відзначається саме 2 жовтня, у день народження Махатми Ганді – керівника руху за незалежність Індії та засновника філософії і стратегії ненасилля. Мета призначення цього дня - привернути увагу людей до проблеми насилля у світі, закликати до життя у мирі та злагоді.

        В ЕЗОШ№7 відбулась акція до дня ненасилля. Спеціалісти психологічної служби поширили буклети "Права дитини" серед учнів 5 - 7 класів та нагадали учням про важливість поваги один до одного та дотримання правил безконфліктного спілкування.

Міжнародний день миру

Акція "Голуб миру"

21 вересня в усьому світі святкують День миру. 20 вересня в ЕЗОШ№7 відбулась акція "Голуб миру", в якій взяли участь учні 4-В класу. Діти розмалювали символічних голубів та побажали Україні миру і злагоди, поміркували про необхідність запобігання конфліктів та вміння підтримувати один одного.

Медіації. Шкільна служба порозуміння

        Медіація - це засіб вирішення конфліктів мирним шляхом за допомогою тетьої неупередженої особи. Процес є конфіденційним та добровільним, будується на принципах відновного підходу. Конфліктна ситуація обговорюється сторонами у присутності нейтральної особи (медіатора/медіаторки). Під час обговорення може бути досягнуто порозуміння, знайдено спільні потреби, інтереси, емоції, почуття, переживання.
       

Всеукраїнський тиждень протидії булінгу

З 16 по 20 вересня проходить Всеукраїнський тиждень протидії булінгу.

Акція "Колекція теплих слів"

До Всесвітнього дня попередження самогубств в ЕЗОШ№7 відбулась акція "Колекція теплих слів" у 9-В класі. Учні обговорили проблему, поміркували про причини та засоби допомоги людям, які замислюються про суїцид. Представник Ювенальної превенції Комлева А.А. звернула увагу підлітків на важливість та актуальність питання. Учні написали теплі слова на підтримку людям із думками про самогубство, наголосивши на необхідності підтримки оточуюючих.

Цінуй життя!

Половина випадків насильницької смерті на нашій планеті припадає на самогубства. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), загальна кількість смертей від суїциду зараз наближається до мільйона на рік.

Тенденції такі, що до 2020 року число самогубств, очевидно, зросте в півтора рази. У зв’язку з цим ВООЗ оголосила 10 вересня Всесвітнім днем запобігання самогубствам.

Суїцид - це глобальна і трагічна проблема для світової охорони здоров’я. По всій землі після рішення накласти на себе руки вмирає більше людей, ніж у результаті воєн і насильницьких убивств, разом узятих.

Як розпізнати ознаки суїциду?

Про наявність суїцидальних намірів можна стверджувати з по­ведінки і висловів людини. Увагу слід звертати на тих друзів і знайомих, які раптом починають дивно, незвично поводитися. Більшість суї-цидентів немовби виставляють перед собою «застережливі знаки». Це їхній крик про допомогу. Підвищена скритність або раптове скла­дання заповіту повинні насторожити близьких. Заяви типу «Я не хочу більше жити» є прямим висловленням суїцидальних думок. Най­серйознішого ставлення заслуговують і такі вислови: «Я втомився від цього життя», «Від мене лише неприємності», «Мої справи ніколи не поліпшаться», «Я жив марно». Іноді людина виявляє свої суїцидальні наміри в такому завуальованому вигляді, що сенс її натяків можна зрозуміти лише ретроспективно. Так, наприклад, ідучи додому, дитина може сказати: «Думаю, ми більше не побачимося з вами». Або, від­правляючись спати, замість «добраніч» говорить своїм близьким «прощайте». Хоча за такими висловами, як: «Я не в змозі більше терпіти таке життя», не обов'язково стоїть намір убити себе, вони, поза сумнівом, свідчать про те, що людина відчуває сильне бажання відключитися, хоча б на деякий час, від обтяжливих роздумів і пере­живань.

Суїцидальні підлітки прямо або побічно дають своїм друзям і близьким зрозуміти, що збираються піти з життя. Пряму загрозу не переосмислиш, різним тлумаченням вона не піддається. «Я збираюся накласти на себе руки», «У наступний понеділок мене вже не буде в живих» тощо. До прямих погроз, навіть якщо в них відчувається надрив, ставитися потрібно украй серйозно. Ділитися з тобою думками про самогубство з метою розіграшу навряд чи кому-небудь спаде на думку.

Непрямі погрози, багатозначні натяки важче відслідкувати. Якщо твоя подруга скаже: «Без мене життя гірше не буде» або «Іноді хочеться зі всім цим покінчити раз і назавжди», «Господи, як жити набридло!», то як її розуміти: вона збирається накласти на себе руки чи в неї просто не вдався день? Непрямі погрози важко виділити з розмови, іноді їх можна сприйняти за звичайні «скарги на життя», які властиві всім під час роздратованості, втоми або пригніченості.

До прямих і непрямих погроз варто ставитися дуже уважно, хоча непрямі погрози розпізнати буває досить складно.

Телефон довіри

Енергодарський міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді

Якщо Ви потрепаєте від насилля, булінгу або Вам відомо про такі випадки – телефонуйте

29 серпня з 12-00 до 17-00
на ТЕЛЕФОН ДОВІРИ
за номерами
0678422402
095 6666846
063 4006606
5-93-11
на «гарячу лінію» зі спеціалістами
відділу у справах сім’ї та молоді
та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді
Анонімно Конфіденційно.

Пам'ятка для вчителя. Ознаки булінгу: на що треба звернути увагу

- Занадто емоційна атмосфера в класі;
- Виокремлення певних учнів/учениць від решти;
- "Перегрупування" дружніх кіл;
- Коли діти припиняють спілкування, замовкають при появі дорослого/дорослої або вчителя/вчительки в приміщенні;
- Кардинальна зміна поведінки окремої дитини - як сумна, закрита, пригнічена, так і піднесена, жвава, агресивна.;
- Раптове зниження академічної успішності деяких дітей;
- Часті хвороби та прогули навчальних занять окремої дитини, не притаманні їй до цього часу.

Принципи боротьби з булінгом

Хочу нагадати, що боротьба з булінгом - це не боротьба з булером! Ми маємо пам`ятати, що булер потребує допомоги. І створення сприятливої і комфортної атмосфери у школі - це відповідальність батьків і вчителів.

Anti-Bullying Alliance пропонує 10 ключових принципів, якими має керуватися школа у боротьбі з булінгом

✔️Повага. Всі працівники школи є зразком наслідування для дітей. Тому вони мають показувати приклад поважного ставлення до інших.

✔️Заборона дискримінаційної мови. Образливі слова, жарти, дискримінуючі висловлювання щодо національностей, віросповідань тощо мають бути заборонені.

✔️Розуміння і прийняття інакшості. Інакшість учнів та всього персоналу має бути роз'яснено уникаючи оціночних суджень та позитивно прийматися у колективі.

✔️Вислухати кожного. Думки батьків, вчителів, дітей мають бути враховані у розробці стратегії з протидії булінгу. Учні зможуть розповісти про булінг, якщо будуть впевнені, що їм повірять.

✔️Включеність усіх. Усі діти, незважаючи на особливості, мають бути включені в усі шкільні активності.

✔️Розуміння. Усі шкільні працівники, діти, батьки мають знати, що таке булінг, а що - ні.

✔️Миттєва реакція. Реагування на булінг має бути миттєвим. Діти повинні бути долучені до прийняття рішень щодо того, якою ця реакція має бути.

✔️Довіра. Всі, хто повідомляють про булінг, мають сприйматися серйозно.

✔️Обізнаність. Усі учасники навчального процесу мають чітко розуміти, кому і як повідомляти про булінг.

✔️Чітка політика. Політика школи щодо боротьби з булінгом широко і активно просувається серед працівників шкіл, учнів та їхніх батьків.

Діти і соцмережі: корисні поради батькам

Соціальні мережі стали звичними реаліями життя не лише дорослих, а й дітей. Сервіси дозволяють школярам спілкуватися із однокласниками, консультуватися із викладачами з питань навчання. Не менш важливо для тинейджера (а часто в пріоритеті) слідкувати за публічними особистостями та зірками у соцмережах, демонструвати свою приналежність до цього віртуального світу. Так і отримуємо поголовне й нерідко надмірне захоплення майданчиками Instagram, Facebook.

Чи потрібні соцмережі дитині? У чому полягає небезпека соціальних мереж для дітей? Яку стратегію поведінки обрати батькам, щоб захистити від можливих ризиків та при цьому не втратити довіри чада?

Соцмережі: шкода та користь

Результати досліджень свідчать, що діти віком від 10 до 15 років щоденно проводять на популярних майданчиках для спілкування не менше 3 годин на день, а близько чверті підлітків буквально «зависають» у віртуальному світі. На перший погляд, несприятливий для батьків факт, але є у цьому і свої переваги.

• Тренування комунікативних навичок

Підростаючи, дитина вчиться взаємодіяти з іншими членами соціуму, а інтернет допомагає «прокачати» вміння спілкуватися, розрізняти добро і зло. Розумне користування мережами та алгоритми схвалення (лайки, твіти) дозволяють влитися до системи правил суспільства, знайти нові знайомства та «тестувати» різні моделі поведінки.

• Корисна інформація у відкритому доступі

Соціальні мережі для школярів – джерело інформації. Саме в Інстаграм та Фейсбук діти обмінюються думками про новий альбом популярного виконавця, книгу-бестселер, допомагають один одному у вирішенні домашнього завдання, врешті-решт.

• Альтернатива небажаному дозвіллю

У 2007 році популярність Фейсбук та Твітер стрімко росте, і з цього моменту відзначається зменшення кількості ранніх вагітностей, а також зниження рівня вживання тинейджерами алкоголю, наркотиків, куріння. Все це можні розцінити позитивно за умови, що просиджування перед монітором не несе ще більшої загрози дітям.

• Глобальна комунікація

Немає нічого кращого, аніж знайти однодумців, близьких за духом однолітків десь на іншій півкулі та відчути себе таким, якого розуміють. Спілкування з іншими людьми в соцмережах – не завжди зло, якщо ці зв’язки рятують від самотності та відчуття несхожості із натовпом.

Небезпеки соцмереж полягають в наступному:

1. Контакти із незнайомцями, що несуть потенційну загрозу та можуть нанести психологічну чи фізичну шкоду дитині.
2. Руйнівна за характером інформація, що шокує та спотворює світосприйняття.
3. Шахрайство в інтернеті: зловмисники можуть дізнатися у дітей особисті дані – номер телефону, банківської картки тощо.
4. Посилення залежності від суспільної думки, низька самооцінка.
5. Час, який можна провести на спортивних тренуваннях чи спілкуючись у реальності із друзями.

Висновок – соцмережі корисні і разом з тим можуть негативно впливати на дитину. Щоб батьківський контроль у соцмережах був ефективним та не послабляв зв’язків у родині, навчіть дитину правилам поведінки в інтернеті.

Правила поведінки в соцмережі для дітей:

Батькам, що далекі від інтенсивного віртуального спілкування, закони життя соцмереж можуть здатися складними. Насправді, захистити дитину від ризиків реально, головне – зрозуміло та своєчасно пояснити базові правила безпеки.

1. В інтернеті зберігається вся інформація про користувача. Розкажіть дитині, що викладена та пізніше видалена публікація може використовуватися зловмисниками. Тому дописи на майданчиках не мають інформувати інших про важливі факти вашого життя. Щоб зробити спілкування безпечним, потрібно вимикати функцію геолокації, а також не робити знімки, які можуть повідомляти про приватне життя (наприклад, не варто фотографуватися на фоні номера будинку, у якому ви проживаєте).
2. Закритий акаунт – гарантія того, що недоброзичливці не потраплять до профілю школяра. Інший важливий момент – при додаванні друзів потрібно ретельно перевіряти сторінки незнайомців, адже ріст підписників для підлітків особливо привабливий, чим користуються злочинці.
3. Під час спілкування із новими приятелями не повідомляти особистої інформації та не скидати сімейні фото.
4. Ні в якому разі не погоджуватися на зустрічі у реальному світі. Якщо віртуальний друг демонструє наполегливість чи вчиняє психологічний тиск з метою зближення, задача підлітка – повідомити про це батьків.
5. Останнє правило – для батьків. Після прочитання багатьох шокуючих історій про ризики в інтернеті легко скотитися до тотальної заборони та ізоляції тінейджера. Ефективніше та розумніше навчити дитину користуватися сервісами, не втрачаючи авторитету та довіри сина/дочки.

Джерело: https://kidsvisitor.com/uk/news/277-diti-ta-sotsmerezhi-5-korisnikh-porad-batkam/

#Споживачвмережі

З 19 серпня в рамках проекту "Я маю право" розпочинається кампанія "Споживачвмережі", причвячена захисту прав споживача при купівлі товарів та послуг онлайн. За статистикою, "найпопулярніші" правові проблеми стосуються саме захисту прав споживачів. Із розвитком технологій та появою нових майданчиків для купівлі/продажу товарів та послуг зростає і кількість питань про захист споживачів онлайн.

Поради батькам

Дитячий і сімейний психолог Світлана Ройз нагадує, як важливо пам’ятати одну фразу: “Будьте уважними, коли говорите з дітьми. Те, що ви їм кажете, може стати їхнім внутрішнім голосом”. І цей голос може прорости “внутрішнім критиком”, який знецінює, позбавляє сил, або, навпаки,  голосом підтримки і рішучості.

 Виховання – це баланс любові, підтримки, стійкості і суворості. “Іноді я бачу дітей, так би мовити, “перегодованих” схваленнями. У них немає мотивації і сил на нові кроки. Також я бачу дітей, які відмовляються від успіху, не роблять жодних кроків, бо бояться поразки”.

РЕКОМЕНДАЦІЇ, ЯК ДІЯТИ БАТЬКАМ

Світлана Ройз радить таку стратегію для батьків:

1. Усвідомити, що дитина, якщо навіть дуже схожа на вас, – інша особистість. “Ти – це ти. Я – це я”. Те, що працювало як мотиватор у вашому дитинстві, для вашої дитини може стати надмірним тиском. І, навпаки, те, що було недопустимо для вас, може бути прийнятним для дитини.
2. Важливо зняти з дитини відповідальність за вашу реалізацію, щоб ваша самооцінка не залежала від успішності дитини. Інакше ви будете занадто емоційно втягнуті в будь-яку реалізацію дитини і залежні від цього. А якщо залежні, то не зможете бути дитині підтримкою.
3. Демонструвати дитині, що весь час учитеся, будуєте плани, стратегію, вмієте радіти результатам, бути вдячними, відновлюватися після поразок, бути вразливим, просити пробачення, бути близькими. Говоріть про власні помилки, смійтеся над своїми дрібними невдачами.
4. Будь-яка дитина розвивається, якщо вона здорова, якщо їй безпечно і якщо їй пропонують “збагачене середовище”.
5. Спостерігайте за потенціалом дитини. У кожної є сильні і ресурсні сторони. Відпрацьовуйте правило “тягнемо за сильний бік, він підтягне за собою інші”. Якщо в дитини з’являється хоч одна територія, де їй безпечно, де можна помилятися, пробувати, бути собою – її потенціал розкривається.
6. Будьте обізнані про контури і особливості розвитку дитини в кожному віці – що можна очікувати від неї, з чим вона поки не може впоратися. Наприклад, у підлітковому віці дитина дійсно часто не пам’ятає, про що їй говорили. І це не тому, що не хоче, а тому – що довгострокова пам’ять не така активна.
7. Відзначайте позитивну динаміку того, над чим дитина працює, чого навчається. Коли йдеться про помилки, важливо давати чесний, але коректний зворотний зв’язок.
8. Не робіть за дитину те, що вона може робити самостійно. Передавайте дитині послання: я підтримаю тебе у твоїх діях, допоможу знайти дорогу. Але йти, брати на себе відповідальність, робити вибір – будеш ти сам.

Усе це, за словами Світлани Ройз, допомагає розвинути в дітях життєву стійкість – можливість відновлюватися після програшу або помилки.

Ольга Головіна, “Нова українська школа”

Джерело: https://nus.org.ua/articles/chomu-pomylky-tse-kruto-a-nevdachi-mozhut-pryvesty-do-uspihu/

Як навчити дітей інформаційної грамотності?

   

     Дослідник із університету Конектикута розробив для студентів спеціальний вебсайт із фіктивною інформацією про рідкісного Тихоокеанського Північно-західного деревного восьминога, що знаходиться на межі зникнення. На сайті містилась детальна інформація про вигляд, звички тварини, пояснення, чому істота потрапила під загрозу знищення і навіть опис різних видів деревних восьминогів. Студенти повірили у правдивість фіктивної інформації та наполягали на існуванні такого восьминога, навіть коли дослідник зізнався, що це все - вигадки.
        Сучасні діти мають доступ до глобальної бібліотеки. Вони звикли використовувати інтернет для пошуку інформації - для домашніх завдань, шкільних проектів чи просто для розваги. У мережі діти можуть натрапити на рекламу, на фіктивну інформацію, на вебсайти з екстремальними поглядами або повідомлення від інтернет-шахраїв - усі вони мають на меті вплинути на думку читача та спонукати його до певних дій.
       Наші діти повинні здобути важливий життєвий навик - уміння опрацьовувати та відфільтрувати потік інформації, аби докопатися до істини. Щоб досягти цього, потрібно тренувати критичне мислення та навчитися ставити правильні запитання.

Достовірність: чий це сайт? хто це сказав?

1. Зверніть увагу чи це не комерційний сайт, який, можливо, намагається вам або щось продати. Або ж персональна сторінка, що містить радше чиюсь суб'єктивну думку, аніж об'єктивні факти.

2. Які погляди представлені на цьому сайті? Чи є інші точки зору, що тут не висвітлені? 

3. Чи підтверджена ця інформація фактами? Чи це просто люди діляться своєю думкою? Чи не упереджена ця думка?

4.Чи можна перевірити цю інформацію на інших ресурсах?

Кілька джерел: чи інформація актуальна? Чи можна її перевірити?

1. Деяка інформація є змінною в часі. Перевірте дату публікації.

2. Чи є посилання на інші достовірні джерела?

3. Перевірте кілька джерел, відкриваючи різні посилання, а не тільки перший результат у пошуковику. 

4. Порівняйте інформацію, принаймні на трьох різних вебсайтах;

Занадто добре, щоб бути правдою?

Те, що вебсайт виглядаає гарно і професійно не означає, що розміщена на ньому інформація є обов'язково правдивою. Покажіть дітям, що зображення чи фотографії, які вони бачать онлайн, не зажди достовірні, адже можуть бути поредаговані у спеціальних програмах (наприклад, пошукайте "Dove Ad - The Evolution of Beauty", що демонструє, як рекламні облять більш привабливими для покупців).

        Навчіть дитину бути пильною, як офлайн, так і онлайн. Шахраї та аферисти розраховують на:

- Легковерність ("натисни і виграй"...)

- Доброту ("допоможи бідному хлопчику")

- Жадібність ("купи зараз дешевше...")

- Страх ("зроби це, інакше...")

Ще важливіше: навчить вашу дитину не використовувати та не поширювати інформацію, у якій вона не впевнена і яку не перевірила.

Джерело: https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/files.edpro.com.ua/Clique+Click-UKR.pdf

31 травня - Міжнародний день відмови від паління

Заходи до Міжнародного дня відмови від паління

21.05.2019р. в ЕЗОШ№7 пройшла акція "Ми проти паління", в якій прийняли участь учні 7-Б класу. Школяри поміркували про причини, через які підлітки починають палити, обговорили шляхи профілактики та засоби боротьби з курцями. Також було оновлено інформаційний стенд соціального педагога матеріалами, що стосуються впливу тютюнопаління на організм людини.

Праця неповнолітніх. Експлуатація дитячої праці.

Акція "Україна без ВІЛ"

До Всесвітнього дня пам'яті людей, загиблих від СНІДу, в ЕЗОШ№7 відбулася акція "Україна без ВІЛ", під час якої учні 9-В класу переглянули відео "ВІЛ/СНІД. Правда і міфи" з подальшим обговоренням, дізналися про повсякденне життя людей, хворих на ВІЛ, поміркували, які саме є шляхи передачі вірусу, а також пригадали, яких саме запобіжних заходів необхідно дотримуватись для профілактики виникнення хвороби.

Всесвітній день пам'яті людей, загиблих від СНІДу

За даними ВОЗ, наприклад, в 2015 році 36,7 мільйона людей були інфіковані ВІЛ і 1,8 мільйона з них - діти. Переважна більшість людей з ВІЛ живе в країнах з низьким і середнім рівнем доходу. За оцінками, 2,1 мільйона людей в світі набули ВІЛ-інфекцію в цьому році. На сьогоднішній день мінімум 35 мільйонів осіб померли від причин, пов’язаних з ВІЛ, з них 1,1 мільйона в 2015 році.

За рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я кожну третю неділю травня проводиться День пам’яті померлих від СНІДу. Вперше цей день був відзначений ще в 1983 році в Сан-Франциско США. На той момент у світі було зареєстровано лише кілька тисяч випадків захворювання на цю страшну хворобу і про неї практично нічого не було відомо. Організаторами проведення акції пам’яті померлих від СНІДу стали люди, яких особисто торкнулася ця трагедія, що пережили біль втрати рідних і друзів.

Мета «Дня пам’яті померлих від СНІДу» є привернення уваги населення до цієї проблеми, профілактики цього захворювання, а також привернення уваги влади до соціального захисту ВІЛ-інфікованих.

Статистика померлих від СНІДу в світі катастрофічна. Від СНІДу померло людей вже більше, ніж було вбито у Другій світовій війні в цілому.

У День пам’яті померлих від СНІДу проводяться панахиди, ходи зі свічками, теле-та радіопрограми, просвітницькі акції, благодійні концерти, художні виставки, присвячені проблемам СНІДу.

В даний час завдяки останнім досягненням в розширенні доступу до антиретровірусної терапії (АРТ) життя ВІЛ-позитивних людей стало більш тривалим і більш здоровим. Крім того, отримані підтвердження того, що АРТ запобігає подальшу передачу ВІЛ.

Станом на середину 2016 року 18,2 мільйона людей в світі отримували АРТ, тобто 46% з 36,7 мільйона осіб з ВІЛ.

В 2019 році День пам’яті померлих від СНІДу припадає на 19 травня.

Джерело: https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=415

Тест: Міжнародний день сім'ї

Пропоную дізнатися, що саме ви знаєте про Міжнародний день сім'ї. Тестування знаходиться за посиланням: https://naurok.com.ua/test/mizhnarodniy-den-sim-8534.html?fbclid=IwAR0qLN1v_yaA6awTWS1dKGCr4CbhGK4LZzmYs3JYaYlj0hXIDrqFgkddn_c

15 травня - Міжнародний день сім'ї

    

Дуже часто в сучасних сім’ях через те, що чоловік і дружина протягом дня багато часу приділяють роботі, дітям, телевізору, інтернету, хобі і т.д., наодинці подружжя проводять всього близько 4 хвилин в день. Міжнародний день сім’ї встановлений Генеральною Асамблеєю ООН у 1993 році і відзначається щорічно 15 травня (резолюція A/RES/47/237 від 20.09.1993 р.). Встановлення цього дня покликане звернути увагу громадськості різних країн на численні проблеми сім’ї. На думку Генерального секретаря ООН Кофі Аннана, коли зневажаються основні права однієї сім’ї - єдність всієї людської сім’ї, членами якої вони є, перебуває під загрозою.

Будучи одним із основних інститутів суспільства, першою сходинкою соціалізації людини, сім’я розвивається та видозмінюється разом із навколишнім світом, по-своєму реагуючи на вимоги часу, відповідаючи на громадські потреби і сама формує їх. Сім’я як основний елемент суспільства була і залишається берегинею людських цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності і розвитку. Завдяки сім’ї міцніє і розвивається держава, зростає добробут народу!

У всі часи по відношенню держави, а також по становищу сім’ї в суспільстві судили про розвиток країни. Це тому, що щасливий союз сім’ї і держави - необхідна запорука процвітання і добробуту її громадян.

З сім’ї починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина. Вона - джерело любові, поваги, солідарності та прихильності, то, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина. Благополуччя родини - ось мірило розвитку і прогресу країни.

Джерело: https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=101

Як налагодити відкрите спілкування з дітьми?

    

У родинах, де практикується відкрите спілкування, кожен їх член відчуває, що в сімейному колі його люблять і поважають. Відкрите спілкування також допомагає впоратися з конфліктами в сім’ї. Такий вид спілкування ґрунтується на слуханні, співчутті, підтримці та спільному вирішенні проблем.
     Нехай спілкування з дітьми стане вашим пріоритетом. Відкрите й комфортне спілкування розвиває в дитині впевненість, почуття власної гідності, готовність до співпраці, а також здорові й теплі стосунки між вами. Приділяйте час і сили розвитку своїх взаємин із дитиною, зокрема навичок спілкування, а для цього розмовляйте з дітьми якомога більше.
Пам'ятайте, що спілкування – це двосторонній процес. Поговоріть із дитиною, а потім послухайте, що вона вам скаже. Слухати не менш важливо, ніж говорити.
     Знайдіть час поговорити з кожною дитиною окремо. Це особливо важливо, якщо ваші діти мають різницю у віці. Буває, що старші діти не дають молодшим вимовити й слова, а іноді молодші діти не наважуються говорити в присутності старших. Трапляється, що молодша дитина не розуміє, про що ви спілкуєтеся зі старшою. Крім того, старших дітей потрібно заохочувати до спілкування, у процесі якого вони дізнаватимуться щось нове, а також ставитимуть запитання, щоб отримати додаткову інформацію. Тому намагайтеся приділяти час кожній дитині окремо, щоб поговорити з кожною з них на її рівні. Можна разом сходити в парк, почитати книгу перед сном або поїсти морозива. Не потрібно спеціально виділяти час для бесіди, просто користуйтеся кожною зручною нагодою.
Ставте дітям відкриті запитання, оскільки саме такий вид запитань сприяє ефективності спілкування з дітьми. Якщо ви хочете, щоб діти більше виявляли кмітливість і були відкритими до нових ідей, не ставте їм запитань, на які можна відповісти однозначно: «так» чи «ні». Формулюйте запитання, які заохочують дитину розповідати більше, ділитися своїми думками й почуттями. Наприклад, не варто запитувати: «Тобі сподобався День народження друга?». Краще поцікавтеся: «Чим тобі запам'ятався День народження?». Підтримуйте розмову, коли дитина відповідає на ваші питання. Завдяки цьому вона зрозуміє: вас цікавить те, що вона розповідає. Використовуйте такі фрази:
-- 
- Розумію.
- Як щодо…?
- Цікаво.
     Емпатія – це те, чого всі прагнуть, але мало хто знає, як дати або отримати. У світі, де всі переймаються задоволенням власних потреб, людям бракує емпатії. І це ще одна причина навчити дітей емпатії в ставленні до оточуючих.
     Багато хто плутає емпатію і співчуття, однак важливо зауважити, що в основі цих якостей лежать різні цінності. Емпатія – це не просто здатність розуміти почуття іншої людини. Наприклад, злочинці часто прагнуть цього, аби здобути довіру жертви. Емпатія – це щось більше. Це не тільки вміння розпізнати почуття іншої людини, а й повага до них. Виявляти емпатію означає ставитися до людей навколо з добротою, розумінням і повагою.
Багато дітей добродушні від природи, проте здебільшого потребують від батьків або інших дорослих прикладу поведінки, базованої на емпатії. Навчання емпатії починається зі взаємин батьків із своїми дітьми. Якщо батьки піклуються про дітей, цікавляться важливими для них речами, а також позитивно приймають емоції дітей, ті вчаться емпатії.
Нарешті, упродовж дня батьки мусять знаходити декілька хвилин, щоб похвалити дитину або просто сказати їй: «Я люблю тебе».

Джерело: https://childdevelop.com.ua/articles/upbring/7905/