вторник, 20 марта 2018 г.

20 березня - Міжнародний день щастя



Увага до питань щастя супроводжувала людство протягом всієї його історії. Про це написано і сказано так багато, що,напевно,окремо взятій людині не вистачить і усього її життя, щоб ознайомитися з повним переліком думок і міркувань з цього приводу. Враховуючи, що прагнення до щастя є основоположною метою людства, Генеральна Асамблея ООН 28-го червня 2012- го року на своєму 118-му пленарному засіданні прийняла відповідну резолюцію, в якій запропонувала всім державам - членам і структурам самої системи організації Об’єднаних Націй, а також і іншим регіональним і міжнародним організаціям, широкому громадянському суспільству, включаючи як неурядові організації, так і приватних осіб, відзначати Міжнародний день щастя, і постановила щорічно проводити його 20-го березня(докладніше про це свято можна дізнатися на сайті "Ділова мова"). В ЕЗОШ№7 відбулась акція, присвячена Міжнародному дню щастя, протягом якої було проведено виставу плакатів на відповідну тему, а учні молодшої ланки отримали змогу висловити свої уявлення про щастя за допомогою малюнків. 
     


понедельник, 19 марта 2018 г.

Казкових вакансій не буває!

Торгівля людьми є гострою проблемою у сучасному світі, і жертвою може стати будь-хто. Однією із форм цього явища є залучення до незаконного обігу наркотиків, яке маскують під пропозицією гарного заробітку, надання місця роботи. Пропоную до перегляду соціальний ролік "Українці в якості наркокур'єрів. Виклики сьогодення".



среда, 14 марта 2018 г.

Коли дитина потрапила у конфлікт

Позитивне сприйняття людини – важке завдання. З ним ми стикаємося щодня, майже кожної хвилини, коли починаємо взаємодіяти з іншими людьми навколо нас (наприклад, у магазині, транспорті, на роботі тощо). Саме від того, чи ваша дитина сьогодні навчиться сприймати людей навколо неї, будувати з ними позитивні стосунки, залежить її майбутній емоційний та психічний стан. Цікавтеся тим, з ким спілкується ваша дитина, як сприймають її однолітки, якими є її враження від спілкування з однокласниками і друзями. Для того, щоб зменшити кількість конфліктів, з якими стискається дитина, доцільно навчити її навичкам безконфліктного спілкування:
  •    Не реагувати емоційно на слова інших, переводити у жарт;
  •    Уникати образливих слів;
  •   Уважно прислуховуватись до інших;
  •      Вміти поступатися і бути готовим до співробітництва;
  •      Вміти вибачатися: це ознака не слабкості, а розумної людини;
  •      Вміти висловлювати свої почуття за допомогою «Я – висловлювань», це     дозволяє краще донести свою думку до опонента;
  •      Враховувати наслідки своєї поведінки;
  •     Вміти поставити себе на місце іншої людини;
  •      Вміти вирішувати лише теперішню проблему, не згадувати минуле, а також не вдаватися до переходу на особистості: ми вирішуємо проблему, а не ставлення до людини!
  •   Бути толерантними до інших, поважати інші точки зору;
  •   Не бути мстивими.


Як діяти, якщо дитина потрапила у конфлікт?

1.     Моделювати позитивне вирішення конфлікту
Дитина – це дзеркало батьків. Ідентефікація – спосіб засвоєння дітьми батьківської поведінки,  їх цінностей, переконань як своїх власних. Діти сприймають особливості дорослих, з якими тісно пов'язані. Це сприяє формуванню певної поведінки. Тому звертайте увагу на те, що ви робите під час конфлікту, як поводитесь з іншими людьми, чи готові до конструктивного спілкування і обговорення проблеми, наскільки ви уважні, толерантні до інших: власний приклад – кращій засіб для того, щоб навчити чомусь дитину.
2.     Створити безпечне середовище для підтримки дитини
Якщо дитина потрапила у конфлікт, контролюйте власні емоції, зберігайте спокій. Вислухайте дитину із розумінням і співчуттям. Допоможіть їй почуватися комфортно і безпечно, дозвольте висловлюватися відкрито, чесно, не побоюючись негативної або занадто емоційної реакції. Не ставтеся до дитини упереджено.
3.     Шукати незалежний шлях вирішення проблем
Намагайтеся вислухати всі сторони конфлікту, не поспішайте звинувачувати іншу дитину. Будьте готові до переговорів, співробітництва.
4.     Обговорити з дитиною ситуацію
Допоможіть їй знайти шляхи вирішення проблеми, наприклад, за методом мозкового штурму – виписати на аркуш всі ідеї щодо неї. Розповідайте дитині про випадки з власного життя, діліться з нею своїм досвідом.

Кібербулінг



Кібербулінг – це жорстокі дії з метою нашкодити, принизити дитину, в яких використовуються інформаційно-комунікаційні засоби: мобільні телефони, електронна пошта, соціальні мережі тощо. Діти часто не розповідають батькам про такі свої негаразди через страх батьківської заборони використання потрібних їм засобів  зв’язку, і тому залишаються без необхідної підтримки і допомоги. Особливо небезпечною може стати ситуація, коли дитина потрапляє в ситуацію цькування і в реальному житті і у віртуальному середовищі. Ще недавно проблема кібербулінгу стосувалась лише старших дітей, сьогодні вона охоплює і молодші класи, адже підвищилася доступність мобільного телефону для дітей. 
Офіційні сайти з протидії кібербулінгу: 

експерт з онлайн безпеки http://online-bezpeka.kyivstar.ua; 
департамент боротьби з кіберзлочинністю  http://cybercrime.gov.ua

Що робити, щоб дитина не стала жертвою кібербулінгу?

1.     Не поспішай

Не поспішай, не виплескуй свій  негатив у кіберпростір. Важливо домовитись із  дитиною, щоб вона не відповідала на вразливі повідомлення до того, як порадиться з дорослими. Старшим дітям запропонуйте правило: перед тим, як писати і відправляти повідомлення, потрібно заспокоїтись, притишити роздратування, злість, образу, гнів. Емоції – погані порадники, вони минають, а написане і відправлене в Інтернет продовжує нести і помножувати негатив уже без Вашої волі і контролю. Здійняті одним негативним «постом» (повідомленням) хвилі можуть призвести до зовсім неочікуваних трагічних наслідків, які буває дуже важко виправити, а інколи і неможливо. Тому конфлікти і незгоди з найменшими витратами вирішуються особисто, «в реалі», без залучення кібертехнологій.

2.     Будуй свою репутацію

Будуй власну онлайн-репутацію, не провокуйся ілюзією анонімності. Інтернет – це особливе середовище із своїми правилами поведінки - «нетикетом» (новоутворення від англ.. net –мережа і «етикет»).  Хоча кібер-простір і надає додаткові можливості відчути свободу і розкутість завдяки анонімності, дитині потрібно роз’яснити, що існують способи довідатись, хто саме відправив повідомлення, хто стоїть за певним ніком (анонімним псевдонімом). І якщо некоректні дії у віртуальному просторі призводять до реальної шкоди – від анонімності залишається лише ілюзія: все тайне стає явним. У віртуальному просторі, як і в реальному, діє золоте правило: стався і дій стосовно інших так, як хотів би, щоб ставились до тебе. Крім того, Інтернет фіксує історію, яка складається із публічних дій учасників і визначає його онлайн-репутацію – накопичений образ особистості в очах інших учасників: заплямувати її легко, виправити – важко.

3.     Поважай факти

Зберігати підтвердження факту нападів. Потрібно роз’яснити дитині: якщо її неприємно вразило якесь повідомлення чи картинка на сайті (фото, відео, будь - що), правильна реакція – вимкнути екран (щоб зупинити негативний вплив, але не комп’ютер!) і негайно звернутись до батьків за порадою. Старші діти можуть зберегти чи роздрукувати сторінку самостійно, щоб порадитись із батьками в зручний час.

Що ігнорувати

Доречно ігнорувати поодинокий  негатив. Одноразові образливі повідомлення найкраще ігнорувати, часто в результаті цього кібербулінг  на початковій стадії і зупиняться. Досвідчені форумчани послуговуються правилом: «найкращий спосіб боротьби з неадекватами – ігнор».  Якщо ж реагувати на негативні коментарі, комунікація продовжується.

Коли ігнорувати не варто


       Недивлячись на те, що відправник Вам не відомий, якщо листи систематично містять загрози життю і здоров’ю або порнографічні сюжети, варто поставити до відома телефонного або Інтернет-провайдера, інспектора місцевого відділку поліції із роботи з неповнолітніми (для цього й важливо копіювати повідомлення із загрозами). Якщо образлива інформація розміщена на сайті, варто зробити запит адміністратору щодо видалення цієї інформації. 
Рекомендації, як допомогти дитині, якщо вона вже зіткнулась з Інтернет-загрозою?
1. Якщо дитина зіткнулась з кібербулінгом, то ви можете помітити зміни в її настрої під час і після спілкування в Інтернеті. Встановіть контакт з дитиною, постарайтеся розташувати його до розмови про те, що сталося. Він повинен вам довіряти і розуміти, що ви хочете розібратися в ситуації і допомогти йому, але ні в якому разі не покарати.
2. Якщо дитина засмучена чимось побаченим (наприклад, хтось зламав його профіль у соціальній мережі) або він потрапив в неприємну ситуацію (витратив гроші в результаті Інтернет-шахрайства та ін.), постарайтеся його заспокоїти. З'ясуйте, що призвело до даного результату - безпосередньо дії самої дитини, недостатність вашого контролю або незнання дитиною правил безпечної поведінки в Інтернеті.
3. Якщо ситуація пов'язана з насильством в Інтернеті щодо дитини, то необхідно дізнатися інформацію про кривдника, історію їх взаємин, з'ясувати, чи існує домовленість про зустріч в реальному житті і чи траплялися подібні зустрічі раніше, дізнатися про те, що відомо кривдникові про дитину (реальне ім'я, прізвище, адреса, телефон, номер школи і т. п.). Запропонуйте свою допомогу - обговоріть, як можна знешкодити, заблокувати агресора. Поясніть, на яку небезпеку може піддатися дитина при зустрічі з незнайомцями, особливо без свідків. Якщо кіберагрессія носить серйозний характер і є ризик для здоров'я дитини, то можуть бути підстави для залучення правоохоронних органів.
4. Соберіте якнайповнішу інформацію про подію як зі слів дитини, так і за допомогою технічних засобів. Зайдіть на сторінки сайту, де він був, подивіться список його друзів, прочитайте повідомлення. При необхідності скопіюйте і збережіть цю інформацію.
5. У випадку, якщо ви не впевнені в своїй оцінці того, наскільки серйозно те, що сталося з дитиною, або дитина недостатньо відверта з вами і не готова йти на контакт, зверніться до фахівця (телефон довіри, гаряча лінія та ін.), де вам дадуть рекомендації і підкажуть, куди і в якій формі звернутися з даної проблеми. Якщо надходять погрози є досить серйозними, стосуються життя або здоров'я дитини, а також членів вашої родини, то ви маєте право на захист з боку правоохоронних органів.

Рекомендації батькам, щодо зменшення ризику кібербулінгу
для своєї дитини
Оволодівайте новими знаннями

- так як дитину інструктують про правила дорожнього руху та правила користування побутовою технікою, батьки мають регулювати користування дитини новими технологіями;
-  щоб не залишати дитину наодинці з віртуальною реальністю, батьки мають самі опановувати Інтернет, навчатися користуватися планшетом або смартфоном тощо.
Будьте уважними до дитини

- уважно вислуховуйте дитину щодо її вражень від Інтернет-середовища;
-  звертайте увагу на тривожні ознаки після користування Інтернетом, які можуть вказувати на те, що дитина стала жертвою (засмучена чимось, відмовляється спілкуватися тощо).
Підтримуйте довірливі взаємини з дитиною

- доступно розкажіть дитині про кібербулінг, поясніть свою мотивацію: ви піклуєтеся, а не намагаєтеся контролювати приватне життя;
- наголосіть, що якщо дитині надходять образливі листи,  смс або виникають інші проблеми в Інтернеті, вона може розраховувати на допомогу батьків;
- не потрібно погрожувати покаранням за відвідування небажаних сайтів — ліпше пояснити загрозу, яку несуть ці сайти.
Здійснюйте обмежений контроль

- можна відстежувати події онлайн-життя дитини через соцмережі, спостерігати час від часу за реакціями дитини, коли вона в Інтернеті;
-  щоб запобігти комп’ютерній залежності, регламентуйте час користування Інтернетом, адже діти часто втрачають відчуття часу онлайн;
- вагомим фактором впливу на дітей є позитивний приклад батьків: якщо вони самі просижують години за розвагами в Інтернеті, забороняючи натомість дитині, вплив їхніх виховних заходів буде суттєво низький.
Застосовуйте технічні засоби безпеки)
.

- для захисту від інформаційних загроз навчіть дитину користуватися спеціальними безпечними пошуковими системами;
-  можна використовувати програми-фільтри батьківського контролю, які відкривають доступ тільки до обмеженого переліку безпечних сайтів для дітей та блокують шкідливі сайти з недитячим контентом (такі фільтри можна встановити в операційній системі або в антивірусній програмі
Формуйте комунікативну культуру

- роз’ясніть дитині, яка її власна поведінка буде вважатися нормальною, а яка небезпечною чи безвідповідальною
- зауважте, що спілкування в Інтернеті, як і в реальному житті, має бути відповідальним: воно може мати певні наслідки і для самої дитини, і для людей, з якими вона спілкується в Інтернеті;
- не варто створювати вигадані образи, негативно реагувати на кожне повідомлення провокативного характеру.

Протидія булінгу. Інший - Не гірший!

  Перегляньте відео та поміркуйте: до яких наслідків може призвести булінг? Як йому запобігти та як захиститися?